Курси НБУ $ 41.93 € 43.92
Глава Української греко-католицької церкви Святослав Шевчук приїхав у Луцьк

Єднання церков – важливий момент у промові Святослава Шевчука. Він зазначає, що це допоможе будувати єдину Україну

Фото: Конкурент.

Глава Української греко-католицької церкви Святослав Шевчук приїхав у Луцьк

Глава та Отець Української греко-католицької церкви Святослав Шевчук приїхав у Луцьк з візитом та розповів про виклики війни, проблеми довкола Почаївської лаври та необхідність єдності церков.

Про це журналістам сайту новин Луцька та Волині «Конкурент» блаженніший повідомив під час пресконференції з місцевими медіа.

Спочатку Отець Святослав згадав історичні події, які сталися в Австрії, коли та була під російською окупацією ще за часів Другої світової війни. Завдяки щирій та непохитній вірі людей, їхнім постійним молитвам за мир і перемогу країну вдалось звільнити, тому австрійці до сьогодні завдячують цьому Діві Марії. У наш час один з австрійських єпископів долучається до молитви за звільнення України.

«Друга думка, яка приходить мені на серце у цей 500-й день повномасштабного вторгнення, – війна зірвала усі маски й виявила до кінця, хто є хто. Коли настає такий трагічний момент, то виявляються найглибші думки та наміри людського серця. Ми розуміємо, хто є приятель, а хто – ворог. Друг пізнається в біді», – розповідає блаженніший.

Також священник привітав з 50-літтям Головнокомандувача збройних сил України Валерія Залужного, який відзначає це свято у 500 день повномасштабного вторгнення. За словами Отця, у цьому вбачається неабиякий символізм. Він висловив подяку нашим воїнам, які відстоюють українську свободу та жертвують своє життя, щоб люди жили у мирі. Згадав священнослужитель і про волонтерів, адже їхній вклад у майбутню перемогу – неоціненний. Вони допомагали людям не вмерти від голоду, холоду та інших негараздів, які принесла з собою велика війна.

Важливим у цій війні є й вклад духовенства. Святослав Шевчук каже, що коли російська армія окупувала території східних міст, він пропонував евакуюватися священникам та їх родинам, проте ті не залишили своїх церков та прихожан і разом переживали нелегкі часи окупації. Він з щемом у голосі та слізьми на очах згадує про славутицького отця, який з вагітною жінкою вирішив зостатися у рідному храмі.

«Наше місто Славутич, яке близько біля Білоруського кордону, потрапило під оточення з перших днів війни, а цей священник очікував народження чарівного дитятка. Я йому телефоную і кажу: «Отче, ви попали в оточення і є велика загроза вашому життю». Він мені сказав, що залишиться зі своїм народом. Але ж у нього дружина при надії, і має ось-ось народжувати, і вона теж не погодилась виїхати. Вона на відкритому вогні біля церкви допомагала місцевим жінкам готувати їжу для новонароджених дітей. Вже через деякий час у них народився славний козак», – згадує Отець Святослав.

Крім того, він анонсував, що з вересня Українська греко-католицька церква запускає програму душпастирства, в якій священники здобуватимуть знання з психології, щоб краще допомагати вірянам. Адже потрібно піклуватися не тільки про духовні настанови вірян, а й про їх психоемоційний стан. За потреби прихожан скеровуватимуть до християнських психологів, що будуть працювати при храмах.

Під час зустрічі говорили й про Волинську трагедію, адже вчора Голова УГКЦ підписав декларацію з польськими священнослужителями про спільне прощення та примирення у цьому питанні. 

Під час зустрічі говорили й про Волинську трагедію, адже вчора Голова УГКЦ підписав декларацію з польськими священнослужителями про спільне прощення та примирення у цьому питанні. Це, на думку Отця Святослава, дасть змогу обом постраждалим сторонам знайти єдиний шлях до примирення, адже ця трагедія стосується тільки волинян, а й поляків.

Останнім, чого торкнулися на пресконференції, було питання Почаївської лаври. Одна з присутніх поцікавилась, коли та повернеться у власність УГКЦ, бо, на її думку, греко-католики мають право першості на цю святиню і зараз необхідно активно діяти у цьому напрямку. Отець Святослав розповів, що веде роботу у цьому напрямку, проте силою забирати лавру він не хоче, адже це не християнський шлях.

«Ми хочемо, щоб все було спокійно, цивілізовано. Тому ми працюємо. Працюємо і молимось. Я сподіваюся, що спочатку ця лавра буде повернена у власність української держави, як нам обіцяють наші народні депутати. А відтак, сподіваємося, що наша церква там буде мати своє місце», – підсумував священник.

Читайте також: У церквах Волинської області служать молебні за Валерія Залужного

Реклама Google

Telegram Channel