Курси НБУ $ 40.65 € 43.48
«Свобода – це найвища цінність»: посмертний лист парамедикині Ірини Цибух

Ірина Цибух стала 81-ю медійницею, які загинули внаслідок повномасштабного російського вторгнення в Україну.

Фото з фейсбук-сторінки Ірини ЦИБУХ.

«Свобода – це найвища цінність»: посмертний лист парамедикині Ірини Цибух

Юрій, молодший брат загиблої на Харківщині парамедикині та журналістки Ірини Цибух із позивним «Чека», опублікував її лист-прощання, який вона написала ще рік тому

«Загинула моя люба сестра, подруга – найкраща людина в цьому світі. Мене зараз наповнює пустота, але Іринці є що сказати – вона залишила посмертний лист», – написав він.

У ньому вона попросила рідних не сумувати, не гаяти час на страждання, а продовжувати жити. 25-річна Ірина нагадала, що найвищою цінністю є свобода. Вона написала, що на війні, допомагаючи людям, вона «нарешті живе те життя, яке хотіла б». Ірина написала лист у квітні 2023 року, за рік до загибелі.

«Зараз 19:19, субота, 8 квітня, 2023 рік, ми з 5-м екіпажем працюємо для розвідки 80-ї бригади, на фоні грає Dream on від Aerosmith, і вирішила, що за цей рік випадало так багато можливостей загинути, що можна знайти хоча б одну, щоб написати посмертний лист.

Сумно, бо ми проживаємо настільки немічні, залежні від суспільного схвалення життя, що лише смерть дозволяє проживати абсолютну свободу. Однак біда у тому, що життя закінчилось, і ця свобода більше не має ніякого змісту. Сьогодні й навіки мені все одно, що про мене, про вас, про цей текст, про усе скажуть люди. Наберуть ці речення «лайки» чи ні, нарешті нічия думка мене не цікавить,  я – померла.

Свобода – це найвища цінність. Усі, скоро 25 років, минали часто у комплексах і страхах. Але найчастіше цьому шуму не було місця перед моєю свободою. Найбільше, за що хочу сказати «дякую» собі, батькам, брату, рідним та друзям, дякую, що дозволяли мені бути вільною, жити те життя, яке хочеться.

Повномасштабна війна змусила перестати бути рабом страхів, сьогодні, на жаль, не вдалося звільнитись повністю, але сподіваюсь у мене все вийде, цей лист тому допомога.

Щоб мати свободу, треба мати ще інші цінності, треба розуміти себе, добре знати, хто ти для себе є, що таке особисте щастя і як тобі до нього дійти. Маючи відповідь на ці запитання, найважливіше залишається – йти. Сьогодні тут, на Донеччині, я – на шляху, тут є собою і роблю те, що хочу. Насправді більше нічого не має значення, тому цей лист додається так просто – у цей момент, як і у той, коли це станеться, мені не шкода померти, бо нарешті живу те життя, яке хотіла б. Не лукавитиму: щоб відчувати цю неодмінну, істинну волю, доведеться пройти ще не один сеанс терапії, страхів і сліз.

Сьогодні – усе позаду, моє життя закінчилось, і мені важливо було пройти його гідно: бути чесною, доброю, люблячою людиною.

Сьогодні – усе позаду, моє життя закінчилось, і мені важливо було пройти його гідно: бути чесною, доброю, люблячою людиною.

Сьогодні ми працюємо для Героїв, і це – гарна змога підтвердити свої цінності – бути дійсно тою людиною.

Дякую кожному, хто любив і підтримував мене. Не сумуйте за мною, життя дуже коротке, якщо воно продовжується після смерті, то побачимось.

Брате, не журись, ще на твої 17 перестала за тебе переживати. Сьогодні у тебе була перша екскурсія княжим Львовом, пишаюсь тобою. Ким би ти не вирішив бути сьогодні, довіряй собі, чуй себе, люби себе, живи собі своє щасливе життя. Якщо матиму можливість, підтримуватиму тебе з неба. Але це не має значення, поки я жива, ми любили одне одного, були чудовим братом і сестрою, це були гарні часи, хай ці спогади зігрівають тебе, мотивують, але в жодному випадку не розстроюють.
Щоб мати силу бути вільною людиною, треба бути сміливим. Бо тільки сміливі мають щастя і краще ж вмерти біжучи, аніж жити гниючи. Будьте гідними подвигів наших героїв, не журіться, будьте сміливими! Цілую, ваша».

Ірина Цибух загинула 29 травня під час ротації на Харківському напрямку. Вона померла за кілька днів до свого 26-го дня народження. Як військова парамедикиня Цибух почала їздити до зони бойових дій у Донецький і Луганській областях із 2015 року. А до повномасштабного вторгнення вона працювала менеджеркою Департаменту регіонального мовлення «Суспільного». Після повномасштабного вторгнення долучилась до батальйону «Госпітальєри». За даними Інституту масової інформації, Ірина Цибух стала 81-ю представницею медіа, які загинули внаслідок повномасштабного російського вторгнення в Україну. У листопаді 2023 року Президент України нагородив Ірину Цибух орденом «За заслуги» до Дня телебачення, радіо та зв’язку. У Ірини залишились мати, батько і молодший брат.

Telegram Channel