Після Риму: маленькі приводи для оптимізму

Такий «накат» – явно зрежисований зверху. Судячи з усього, кремлю не сподобалося все те, що відбувалося в Римі.

Тут ми маємо зрозуміти, що стратегія путіна щодо Трампа складається з кількох речей. 

1. Не підставитися і максимально лестити (звідси і портрети Трампа, і заяви, що мирні пропозиції Трампа ввійдуть до підручника з історії).

2. Робити все можливе і неможливе, щоб зірвати переговори руками українців. путін, за останній місяць двічі майже досягнув цілі і двічі недооцінив вплив Європи, як посередника (точніше, вплив Макрона і Стармера).

3. путін ставить майже все на економічну угоду, знову-таки, недооцінюючи роль Європи. По цьому, кремль майже добився того, що вдалося розірвати тему України і всі інші теми в двосторонніх стосунках із США.

Після переговорів, судячи з усього, в кремлі бояться, що тепер м'яч буде на стороні росії, і вони мають погодити пропозиції щодо ЗАЕС, виходу з Харківщини і т.д. Наскільки я розумію, їхній план був простим: Україна відмовиться від пропозицій по Криму і росії не потрібно буде публічно говорити, що вони погоджуються на всі інші пункти плану. Схоже, що в переговорах із Трампом зараз вдалося знайти якесь формулювання щодо Криму, яке може влаштувати і США, і нас.

Виходячи з вищесказаного, можна допустити, що путін знову почне грати в улюблену гру «тягнути час». І ціль затягування та ж, що й була раніше: на наступному етапі переговорів пробувати їх зірвати руками українців. Паралельно, він просуватиме ідею прямих переговорів з Україною, але ціль та сама: тягнути час і звинувачувати Україну в недоговороздатності.

Також окремо хочу наголосити: після Риму з'явилися певні оптимістичні сподівання. Але головний стримуючий фактор – путін, який хоче одночасно і продовжити війну, і зняти санкції. Що тут переможе, сказати дуже складно. 

Вадим ДЕНИСЕНКО, політик, журналіст, політичний аналітик.

Читайте також: «У США хочуть провести масштабний парад на день народження Трампа».