Курси НБУ $ 41.53 € 47.07
«Не дала мені держава зброї, а як я мав захищати свою родину, громаду?»

«Я робив зброю – щоб захищати Україну. Що мали б робити поліцейські і ті, що повтікали», – заявив на суді Віталій Куколь.

Фотоколаж: glavred.info.

«Не дала мені держава зброї, а як я мав захищати свою родину, громаду?»

52-річного партизана із Кам’янки Сумської області засудили і… одразу звільнили

Тростянецький районний суд Сумщини оголосив вирок Віталію Куколю, якого обвинувачували у виготовленні зброї та вибухівки. На судових дебатах підозрюваний заявив: «Не дала мені держава зброї, а як я мав захищати свою родину, громаду? Пальцем знищувати ворога, так? Бабах – ти мертвий, так? Саме для цього я робив зброю – щоб захищати Україну. Що мали б робити поліцейські і ті, що повтікали. Тому, шановний суд, я прошу винести справедливе рішення і виправдати мене».

Проте суд визнав його частково винним і призначив три роки позбавлення волі та звільнив від покарання з випробним терміном – один рік.

«Визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 263 (незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами. – Ред.) КК України, та призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі на строк три роки. Звільнити Куколя Віталія Миколайовича на підставі статті 75 (звільнення від відбування покарання з випробуванням. – Ред.) від відбування призначеного покарання з іспитовим строком тривалістю один рік», – зазначив суддя Олександр Огієнко.

Пальцем знищувати ворога, так? Бабах – ти мертвий, так? Саме для цього я робив зброю – щоб захищати Україну.

«Колись цією трубою корів поїли, а тепер – стріляє»

«Хто наступний? Українця засудили за захист власного дому навесні 2022», – стверджує з обуренням громадський активіст Сергій Стерненко і розповідає, що Віталій Куколь у березні 2022 року замінував дорогу, щоб ускладнити наступ окупантів. А пізніше – виводив людей із окупованого Тростянця. Та наразі – суд оголосив йому вирок: три роки за ґратами, які замінили на умовне покарання. Що відбувається?».

Судові засідання почалися минулого року. Тоді під час обшуків вдома у Віталія Куколя правоохоронці виявили саморобну рушницю, два пістолети та порох. Чоловік розповів, що він виготовив зброю на початку повномасштабної війни, аби у разі потреби захистити своє село від окупантів. Після  її закінчення, він обіцяв здати зброю в один із музеїв.

Також повідомлялося, що Віталій Куколь виготовив вибухівку та замінував нею шлях між окупованим тоді Тростянцем та Кам’янкою, аби при переміщенні російських військ відрізати дорогу від окупованого Тростянця до свого села. Про те, де навчився робити вибухівку, партизан розповідав журналістам «Суспільного Суми» так: «У технікумі, коли в Сумах вчився на хіміка-технолога, я там багато чого навчився. А коли аж на Урал нас посилали на практику, так попав у ту групу, що робили зварку вибухом. І там я теж багато знань почерпнув».

Неподалік викопав у лісі землянку і ночами чекав, коли їхатимуть окупанти, щоб підірвати їх. Щоправда, перед партизанкою треба було відправити у Польщу дружину. «Куди ти лізеш? – казала мені. – В тебе ж серце хворе, по тобі й стріляти не треба, сам помреш. Усі по погребах сидять, як нормальні зі своїми жінками. Я її ото відправив на Польщу... І все, тоді мені легше стало».

До речі, у перший день повномасштабного вторгнення росіян Віталій власноруч виготовив рушницю. «Оце називається «шандараха»», – розказував історію свого самопала журналістам пан Віталій. – Тут ось шматок підводного «руж’я», це як спусковий механізм із поїлки колгоспної (на дуло показує. – Ред.), колись цією трубою корів поїли. Взводиться, фіксується. Вставляється капсуль. Зараз я капсуль прибрав, заткнув «бумажкою», щоб не сталося горя. Бо воно там вирве таку дірку, якщо зараз у хату шандарахне, що тільки тримайся. Значить, засипається мірка пороху, ну, як старовинні шомполки кремнієві і заряд. Без різниці: це може бути каменюка, це можуть бути гвіздки, це може бути картеч…».

Також чоловік впевнено стверджував, що здаватися в полон не збирався: «Який полон? Ви уявляєте, я – націоналіст, щоб там зі мною зробили?» – розповідав  журналістам.

При цьому чоловік допомагав 93-й бригаді «Холодний Яр» виводити людей з окупованого Тростянця і допомагав їм дістатися безпечного місця. Як мінімум, стверджує, переправив 21 людину відомим тільки йому ходом…

Версія прокуратури: «Його судили за незаконне зберігання арсеналу зброї»

Після вироку суду у прокуратурі Сумської області розповіли свою версію подій. Там стверджують, що Віталія Куколя засудили за те, що після деокупації  він не здав виготовлену власноруч зброю.
«Як все було: поліції стала відома інформація про те, чоловік, який до цього був 6 разів засуджений, у тому числі за незаконне зберігання боєприпасів та наркотиків, за місцем свого проживання виробляє зброю. При цьому добровільно видавати її не бажає, прикриваючись необхідністю захисту від ворога. Відтак було проведено санкціонований обшук, під час якого правоохоронці вилучили рушницю, два пістолети та 1 кг 250 г пороху. Саме за незаконне зберігання цього арсеналу судили обвинуваченого», – заявили у прокуратурі.

Там додали, нібито на початку повномасштабного вторгнення росії у багатьох людей була на руках зброя. Однак після деокупації області, яка межує з країною-агресоркою, поліція, мовляв, зверталася до людей, аби вони здали зброю. 

«Люди, які добровільно приносили та здавали, – не притягувалися до кримінальної відповідальності. Однак ті, хто зберігає вдома незаконно заборонені предмети, має відповідати за законом», – додали в прокуратурі.

«Чоловік сумлінно виконував свій обов’язок...»

Водночас уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець після початку судового процесу заявив, що Віталій Куколь діяв у межах закону, адже відповідно до статті 17 Конституції України він виконував свій обов’язок. Зокрема, у статті йдеться, що «захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу». Тому за словами Лубінця, «чоловік сумлінно виконував свій обов’язок, а опинився на лаві підсудних». 

Справа була під особистим контролем омбудсмена.

До речі, нині партизан Віталій волонтерить. З решток російської техніки виготовляє сувеніри: «Це 999-ої проби срібло. Я ж – хімік, ви можете не сумніватись у моїх словах. Оце все було – танки, САУ, БМП. Тут їх гори валялись розламаних і я все переварював. Оце я так набираю колекцію, потім везу волонтерам і вони його десь на інтернет-аукціоні продають. А гроші йдуть на Збройні Сили», – каже підпільник Куколь.

Ірина КАСЬЯНЕНКО, Катерина ВОРОНА

«Ці сувеніри – із російської техніки. Я ж – хімік».
«Ці сувеніри – із російської техніки. Я ж – хімік».

Новини та корисна інформація – швидко, оперативно, доступно!​ Приєднуйтесь до нашого Телеграм-каналу  Волинь ЗМІ

Реклама Google

Telegram Channel