Італієць вивчив українську та воює в ЗСУ

У 2023 році він покинув рідний дім і, не маючи жодного військового досвіду, приїхав воювати за Україну. Доброволець пройшов навчання, вступив до легіону «Карпатська Січ» і тепер захищає Україну від рф разом із нашими бійцями. У Вінницю Юрі приїхав у відпустку. Про воїна розповіли у «Суспільному».

«За війною в Україні я стежив з 2014 року, а коли почалася повномасштабна – я не міг залишатися байдужим. Почув, що відкривається набір у батальйон іноземців, які можуть приїхати й захищати Україну разом із українськими бійцями, і в 2023 році приїхав у Львів. Ходив по рекрутингових центрах, витягав італійський паспорт, казав, що я – італієць, але хочу захищати Україну», – розповів Юрі Превіталі. Так іноземець підписав контракт із 49 окремим штурмовим батальйоном «Карпатська Січ» й вирушив на фронт.

«Я нічого не говорив батькам. Сказав лише своєму молодшому брату і кільком друзям. Батьки думали, що я поїхав у тур Європою. Коли почули, що я в Україні, вони були шоковані, а коли я сказав їм, що йду воювати – шок був ще більшим. Зараз батьки мене підтримують. Переживають, коли я на «нулі», але вони зрозуміли мій вибір», – каже боєць.

Юрі – із містечка поблизу Бергамо. Він був водієм вантажівки. І хоч ні військового фаху, ні рідні чи друзів в Україні у нього не було, втім мав величезне бажання допомогти українцям дати відсіч росіянам.

За цей час він двічі потрапляв до шпиталю, але щоразу повертався до побратимів. Були серед них не лише українці, а й американці, аргентинці, іспанці й німці.

Коли я очі в очі вистрелив у російського солдата, було неприємно. Думав, що він теж має родину. Я пішов до капелана.

«Найгірше з війни, це коли побратим помер у мене на руках. Ми кілометр несли на ношах 20-річного німця. Залишалося 100 метрів, але він помер, бо мав дуже серйозні поранення. Було дуже важко. Він був іноземцем, як я, який приїхав воювати за Україну», – розповів Юрі.

Він сказав, що росіян, які зазіхнули на чуже, не розуміє. «На одній з місій, коли я очі в очі вистрелив у російського солдата, було неприємно. Думав, що він теж має родину. Я пішов до капелана. А він сказав мені: «Не сприймай їх, як людей. Якби він думав про свою родину і рідних – він би ніколи не прийшов на українську землю».

У Вінницю Юрі Превіталі приїхав у відпустку. Як іноземець, він має право на неї після закінчення кожного шестимісячного контракту. У середмісті він прийшов до алеї прапорців, аби вшанувати своїх полеглих українських побратимів. Юрі каже, що на війні важко думати про майбутнє. Втім, все ж розповів, що мріє про сім’ю, дружину, дітей.

«Зараз хочу поїхати в Італію. Побачити свою сім’ю. 10 місяців я не бачив маму. В мене там є 99-річна бабуся. Дай, Боже, їй здоров’я. Піду на море», – каже він.

А після відпочинку Юрі планує повернутися на фронт. «Поки йде війна, я буду в Україні, а далі час покаже. В Україні вільно дихаєш. Є свобода. Відкриті, щирі люди. Коли приходиш до людей у села, у них хоч немає статків, але вони тобі на стіл покладуть найкраще… Це моя війна теж. Все буде Україна! Наша Україна!», – сказав Юрі Превіталі.

Ольга ФЕДОРЕНКО, suspilne.media.

Новини та корисна інформація – швидко, оперативно, доступно!​ Приєднуйтесь до нашого Телеграм-каналу  Волинь ЗМІ

Читайте також: Воїн волинської бригади із позивним Барбер – два роки на фронті заради майбутнього дітей.