Пристрасті з математики: чи потрібнi точнi науки в країні, що воює і мусить розвивати свої технології?

Що не так із математикою? Левова частка успіху залежить від викладача. В мене було кілька вчителів і є з чим порівняти.

Перший вчитель – був генієм. Він умів розкрити учня і тому всі ці косинуси та котангенси давались абсолютно природно. У того вчителя був лише один недолік – він любив випивати і врешті вмер від алкоголізму – з огірком у канаві.

Друга – жінка старшого віку, яка була домашнім тираном. І грона цієї тиранії вона легко приносила в класи з живими учнями. Легко ставила «два» за нафарбовані губи чи невитерту дошку. Свідомо зрізала оцінки та упивалась владою. Вибирала улюбленців і тих, чий фейс просто не подобається – в числі останніх була я. Ми жорстко сварились, але вона казала: «А як це ти не йдеш на олімпіаду?».

Вона могла називати дітей дебілами, рвати зошити та лаятися з матерями на міському ринку – місці зустрічі у всіх малих містах. Жахлива жінка, хоча предметом володіла непогано.

Третій учитель – викладав алгебру і фізику. У нього був приємний голос, завжди якісь приклади на кожну теорію. Тож його всі просто обожнювали. І «гуманітарії до мозку кісток» якісно складали всякі там електромагнітні поля, аж гай шумів. З подачі Микитича багато хто поїхав вчитися на ІТ в Харків, бо полюбив ту алгебру.

Проблема нинішнього НМТ – це збірна солянка з усього на багато годин поспіль у тривожні часи. За останні роки в освіті було багато скандалів – і мовчанка очільників голосніша будь-яких заяв.

Математика – це чудово. Багато років потому у відчутті спокою та тиші – я розбираюсь в косинусах та котангенсах. А чому? Бо мені пощастило на вчителя 1 і 3. А друга навчила мене не здаватись, бути наполегливою і втирати носа с*кам.

Марина ДАНИЛЮК-ЯРМОЛАЄВА, журналістка, політичний аналітик та медіа-консультант.

Читайте також: Що показала перевірка пляжів обласного центру Волині.