Під палаючим небом я лише чула слова доньки: «Мамо, я хочу жити!»

Цієї ночі кожний мешканець міста почув смертоносний гул дронів, роботу нашої ППО, що відважно намагалася захистити небо, побачив спалахи, які розривали темряву, і відчув вибухи, що струшували землю. На жаль, ця битва за небо мала трагічні наслідки.

Найбільш руйнівним виявився удар по багатоповерхівці на вулиці Озерецькій. В одному із під’їздів квартири обвалилися з дев’ятого по перший поверхи, а перекриття склалися до рівня підвалу. Кадри з місця події розривають серце: замість помешкань – лише місиво з бетону та металу.

Найболючішою втратою стали життя двох молодих людей – 26-річного Миколи Засєкіна з села Граддя та 24-річної Іванки Сачук з села Нова Руда. Пара жила на восьмому поверсі знищеного ворожим ударом будинку. Спочатку їх вважали зниклими безвісти. Автомобіль, який належав молодій парі, стояв поряд з будинком, але телефони мовчали. Дива, на жаль, не сталося.

«Ми сподівалися… Але вони загинули від рук російських терористів. Пара планувала незабаром одружитися», – з болем розповідає Рома Кравчук. 

Тіла Миколи та Іванки знайшли у підвалі. Після влучання ракети їхня спальна кімната разом із перекриттями склалися неначе картковий будинок. Рятувальники безперервно розбирали завали. На допомогу в проведенні аварійно-рятувальних робіт прибули фахівці з Рівненщини, була задіяна спецтехніка, але пошукові 
роботи ускладнювала панельна конструкція 9-поверхівки. Результати пошуку підтвердили найстрашніше: тіло Миколи знайшли і деблокували в той же день, а тіло Іванки – лише вранці, 7 червня, о 4:15.
росія обірвала життя молодої пари, яка мала стільки планів, мрій та все життя попереду. Через цю трагедію у Луцькій та Маневицькій громадах було оголошено дні жалоби – знак глибокої скорботи та пам’яті про невинні жертви.

Жах цієї ночі назавжди закарбується в пам’яті кожного жителя. 

 Надія Гонтар, яка мешкала на 9 поверсі цього будинку, покинула  будівлю безпосередньо перед атакою – що і врятувало її життя. Інша родина – Зоряна Ткачук з чоловіком та 12-річною донькою – мешкали на 6 поверсі. За словами жінки, вони реагують на кожну повітряну тривогу.

«У нас завжди напоготові тривожна сумка, де є усе необхідне. Вона стоїть біля дверей. Під час цієї атаки ми, не зволікаючи, взяли речі і пішли надвір. Як полетіли ракети, ми були на сусідній вулиці, впали у траву. Я тільки чула плач і слова доньки:

«Мамо, я хочу жити!». Чоловік накрив її своїм тілом», – пригадує події тієї ночі Зоряна.

В укритті було вельми людно. Вибухи змусили шукати прихисток і тих, хто спочатку поставився до тривоги легковажно. Між моторошними прильотами вони бігли до цього безпечного місця. Пліч-о-пліч сиділи старші люди, діти, мами притискали до серця немовлят, закутаних у ковдри, дехто був з домашніми улюбленцями, які смиренно сиділи в переносках.

Повітря було насичене напругою, а кожен звук ззовні був передвісником чогось жахливого. Страх об’єднав усіх.

Окрім житлових будинків значних руйнувань зазнали адміністративні споруди, меблевий цех, виробничі приміщення та численні автомобілі. 

Так, мережа магазинів канцелярських товарів «Офіс Центр» втратила усі авто доставки у місті.

Наслідками ворожої атаки стали близько 2500 вибитих вікон, дверей, зруйновані покрівлі, стіни, знищені меблі та техніка. За одну ніч люди, які роками наживали своє майно, втратили все.

«По вулиці Коновальця у нас немає жодного цілого вікна», – з розпачем ділиться голова ОСББ Аліса Єрофєєва. Будинок на Гулака-Артемовського постраждав повністю, у дитячому садку, що розташований у цьому мікрорайоні, пошкоджено 13 вікон. Зі слів мешканців, удар був такої сили, що зніс у квартирі вхідні двері з коробкою. 

Юлія з родиною – переселенці з Костянтинівки Донецької області – знають, що таке жити під обстрілами. 

«Сестра була в коридорі з дітьми. Ми сиділи на підлозі, коли від удару вибило вхідні двері. Пошкоджені балкон, кухня, в кімнатах все потрощено. Ми знаємо, що таке сидіти під обстрілами. В Україні нині немає жодного міста чи селища, де не було б чути звук російських ракет чи дронів», –  наголошує вона.

В Україні нині немає жодного міста чи селища, де не було б чути звук російських ракет чи дронів. 

Місцевий житель Олесь Драган розповів, що в його будинку вибило рами, винесло шиби та поламало каркаси. Але чоловік зберігає незламний дух: «Це – не найстрашніше, що з нами могло статися. Все це ми налагодимо, поремонтуємо і будемо зліші. Ми їм все це згадаємо!». 

Через удар постраждав і один із готелів, де проживали спортсмени, які приїхали на командний чемпіонат України з легкої атлетики. На щастя, більшість команди не постраждала, але всі перебувають в шоковому стані.

«Гуркіт шахедів та ракет лунав по всьому місту, – розповів генеральний секретар ФЛАУ Олексій Касьянов. – Готель отримав значні пошкодження. На щастя, спортсмени під час обстрілів перебували в коридорі, і дотримання правил безпеки врятувало їм життя».

За межами Луцька, у Промені та Боратині, люди також провели безсонну ніч. В одному з обійсть у Боратині вогонь спалахнув на подвір’ї, коли уламок дрона впав біля дерева. Як розповідає 
господар, він кинувся гасити полум’я, а за ним – його вірний вівчарка. Пес, вочевидь, побіг рятувати чоловіка і, на жаль, постраждав від пожежі. Ветеринари запевнили, що собака буде жити. Інші очевидці розповіли, що удар був такої сили, що в автомобілі вирвало двері і відкинуло їх на кілька десятків метрів аж до хліва. Натомість уламки від авто розкидало по усьому садку.

Згідно даних, через наслідки ворожої атаки, постраждало близько 30 людей. Усім їм надана медична допомога. У Луцьку міську клінічну лікарню було доставлено п’ятеро пацієнтів. Один з них – з уламковим пораненням, троє – з переломами та різаними ранами від скла. Ще одну пацієнтку ушпиталили через інсульт, який стався у неї в укритті під час атаки. Стан усіх пацієнтів – задовільний, загрози смерті немає.

Відразу після атаки міська влада та відповідні служби розгорнули штаб допомоги постраждалим. Біля зруйнованого будинку почав діяти «Пункт незламності». На місці працювали рятувальники, волонтери Червоного Хреста, психологи ДСНС та поліції. Мешканці могли отримати першу медичну допомогу, психологічну підтримку, гарячий чай та їжу.

Іван Рудницький, голова Волинської обласної військової адміністрації, запевнив, що з обласного бюджету виділятимуть гроші на відновлення пошкодженого майна.

«Коли ми формували бюджет на 2025 рік, 40 мільйонів передбачили на такі події. Це є відповідна програма і кошти однозначно є», – запевнив посадовець.

Як розповів міський голова Ігор Поліщук,  тимчасове відселення людей відбувається в гуртожитки, а ті, хто бажає орендувати житло, можуть розраховувати на компенсацію до 14 000 грн на місяць.

Комунальні служби, волонтери, приватний бізнес та небайдужі громадяни спільно з ДСНС та поліцією ліквідовують наслідки обстрілу. Людям допомагають вивозити речі, ремонтувати дахи, закривати вибиті вікна та двері поліетиленовою плівкою, дерев’яними плитами. Роботи здійснюються на вулицях Стрілецька, Євгена Коновальця, Гулака-Артемовського, Ківерцівська, Івана Кожедуба, Липовецька, Озерецька.

«Дякую за допомогу будівельникам: Ігорю Чорнусі, Леоніду Стефановичу, Андрію Разумовському, Андрію Ярмолюку, Михайлу Шипелику, Олександру Князєву, Миколі Дуді. Також дякую нашим комунальникам та громадам, які допомогли нам із будматеріалами для закриття першочергових потреб», – наголосив очільник громади Ігор Поліщук. 

Міська рада сформувала 15 груп, які проводять огляд будинків, фіксують пошкодження у квартирах та консультують громадян щодо подальших дій і підготовки документів.

Біля найбільш пошкодженого будинку на вулиці Озерецькій працює комісія, очолювана керівником науково-дослідної лабораторії експлуатаційної надійності будівель і споруд НУВГП Віталієм Собуцьким. Вона проведе обстеження для визначення можливості відновлення будівлі.

Любомира НАТИНКА.

Новини та корисна інформація – швидко, оперативно, доступно!​ Приєднуйтесь до нашого Телеграм-каналу  Волинь ЗМІ