«Необхідне активне впровадження протидронових систем, щоб хоча б зберегти тих, хто тримає оборону», – вважає Валерій Залужний.
Фронт: росіяни адаптувались, а Україна гає час
Уже понад рік лінія зіткнення практично не змінюється. Після невдалого літнього наступу українців у 2023 році бойові дії дедалі більше набувають рис позиційної війни – як це було під час Першої світової
Про це йдеться у статті Надзвичайного і Повноважного Посла України у Сполученому Королівстві Великої Британії і Північної Ірландії Валерія Залужного (колишній Головнокомандувач ЗСУ. – Ред.), яку опублікувало ZN.ua.
Сторони втратили можливість досягати проривів, фланги закриті, і будь-яке просування супроводжується надмірними втратами. Це створює глухий кут, в якому опинилися і українські, і російські війська.
Причин – декілька. По-перше, глибоко ешелонована оборона з обох боків, яку майже неможливо прорвати без рішучої переваги в силах. По-друге, всевидюче «нижнє небо» – простір, який контролюється тисячами дронів, що робить поле бою повністю прозорим. Будь-яка концентрація сил одразу стає ціллю для артилерії чи FPV-дронів.
Сторони втратили можливість досягати проривів, фланги закриті, і будь-яке просування супроводжується надмірними втратами.
На цьому тлі класична тактика великих наступів втратила ефективність. росія адаптувалася швидше – замість проривів, вона почала «засипати» українські позиції малими штурмовими групами, поступово витісняючи українські війська. Такі атаки часто закінчуються поразкою, але виснажують оборону, виявляють її слабкі місця, а згодом – призводять до просування ворога.
Ще одним інструментом стала тактика інфільтрації – проникнення в проміжки між позиціями, які через розосередження оборони стали можливими. Усе це супроводжується масованим використанням БпЛА, що стало головною причиною втрат: саме вони спричиняють до 80% уражень. Через це звичні уявлення про фронт і тил стираються: тилові райони вже не є безпечними, а передові позиції перетворилися на зони виживання малих груп, позбавлених підтримки та захисту.
Найнебезпечніше – те, що росія, маючи більше ресурсів, змогла частково пристосуватися до нової реальності і намагається знайти шлях виходу з позиційного глухого кута. Україна ж наразі лише намацує відповідь, втрачаючи людей і час.
Поки не з’явиться технологічна перевага, здатна подолати прозорість поля бою, війна залишатиметься у фазі виснаження – найнебезпечнішій для України. Саме тому потрібен терміновий перегляд стратегії, зміна принципів мобілізації та активне впровадження протидронових систем, щоб хоча б зберегти тих, хто тримає оборону.
Повний текст статті – за цим посиланням.
Василь КІТ.
Зараз також читають: Країні потрібен Порох.
