«Сьогодні я переконався, що наше рішення передати органи батька на донорство було прийнято недаремно», – каже Микола Недашківський.
Син донора зустрівся з трьома чоловіками, яким пересадили органи його батька
«Частина мого батька продовжує жити»
У Центрі трансплантології «Першого медичного об’єднання Львова» за 5 років діяльності така зустріч родичів посмертного донора з реципієнтами відбулася вдруге.
4 квітня минулого року через несумісні з життям травми у Житомирській обласній клінічній лікарні помер чоловік. Лікарі констатували смерть мозку. Тієї ночі його син Микола Недашківський, попри невимовний біль втрати, ухвалив одне із найважчих рішень у своєму житті – дав згоду на посмертне донорство органів батька.
Завдяки цьому рішенню троє важкохворих чоловіків отримали другий шанс на життя. Тієї ж ночі команда львівських лікарів-трансплантологів виконала 3 рятівні операції: двом чоловікам пересадили по нирці, ще одному – печінку.
«Для мене й моєї сім’ї це дуже важлива мить. Ми розуміли, що батька вже не врятувати. І було б неправильно не погодитися на донорство, якщо це могло врятувати чиєсь життя. Мені хотілося знати, що це рішення було прийнято недаремно, що воно справді допомогло комусь жити далі. І зараз я в цьому переконався», – каже Микола Недашківський під час зустрічі з реципієнтами.
Команда львівських лікарів-трансплантологів виконала 3 рятівні операції: двом чоловікам пересадили по нирці, ще одному – печінку.
Один із врятованих – це 48-річний Юрій Кошла. Чоловік страждав на цироз печінки і без трансплантації довго би не прожив.
«Перед операцією я не жив – просто існував. Довго не міг повірити. Навіть не знав, що в нас роблять такі дива. Мені зараз просто хочеться жити. Робити щось краще щодня. Я подякував синові донора, подивився йому в очі, і це дуже цінно для мене», – ділиться пацієнт Центру трансплантології Юрій Кошла.
Під час зустрічі всім чоловікам було важко стримати свої емоції. Реципієнти щиро дякували синові донора Миколі, а той своєю чергою був радий бачити перед собою людей, яких допоміг врятувати його батько.
Світла пам’ять всім донорам та щира вдячність їхнім рідним, які у мить втрати та болю знаходять в собі сили подумати про порятунок незнайомих їм людей.
Лія ЛІС
Приєднуйтесь до нашого Телеграм-каналу Волинь ЗМІ
