Якось довелося бути свідком такого діалогу на одній із автозаправок нашого краю.
– Хазяїне, ти хоч точно налив? — гукнув водій до віконця, за яким ніби за стіною куняв оператор...
Якось довелося бути свідком такого діалогу на одній із автозаправок нашого краю. – Хазяїне, ти хоч точно налив? — гукнув водій до віконця, за яким ніби за стіною куняв оператор. – У нас апаратура закордонна, не сумнівайтесь, — долетіло звідти. – Гм-м-м. Кажеш, апаратура. А чого ж так хутко пробулькотіло два відра бензину? — засумнівався споживач. Виявляється, сумнівався водій «Нивки» недаремно. Як свідчать результати перевірки, яку здійснили наприкінці минулого року працівники Волинського державного центру стандартизації, метрології та сертифікації, з перевірених шести паливороздавальних колонок Любомльського відділення ВАТ «Волиньнафтопродукт» п’ять було забраковано. На них похибки перевищували допустиму норму у два рази. Якщо перевести мову акта на більш зрозумілу, це означає, що недолив становив від 80 до 120 мл бензину або солярки. Помножимо на кількість автомашин, які зупинялися тут протягом теплої пори року та сплюсуємо цифри і матимемо суму, яка осідала незаконно у кишенях спритників. На окремих автозаправках експлуатують колонки, терміни повірки яких давно минули. Не відповідали вимогам стандарту і 50-літрові балони, заправлені скрапленим газом на газонаповнювальному пункті Луцької ГНС ВАТ «Волиньгаз» — недолив 300—400 грамів... З 50 підприємств, організацій району, які користуються засобами вимірювальної техніки, повірку провели лише 20. Словом, дурили, як уміли, споживачів! Чимало підприємців торгують на ринках за принципом «Своя сорочка ближче до тіла». При перевірці їхнє вимірювальне приладдя показувало неправильні показники, не пройшло повірки, чи було без пломб. Олександр ХОМЕНЧУК. м. Любомль.
