Кордон з Білоруссю — на замку. Територія митниці тут неприступна, як фортечний мур...
Кордон з Білоруссю — на замку. Територія митниці тут неприступна, як фортечний мур. Наші люди захищені від підступів шпигунів та свавілля контрабандистів. У цьому мала змогу переконатися група осіб, яка прагнула проникнути на територію автопереходу “Доманово”, що в Ратнівському районі. Причому порушники діяли посеред білого дня, сподіваючись на несподіваний ефект. Не вийшло. Чужі не пройшли. Тепер митникам слід посилити пильність, щоб ця група не пробралася під прикриттям туману, заметілі і не вивідала таємниць харчоблоку, який знаходиться на їхній території. А саме цього добивалася заступник начальника управління в справах захисту прав споживачів в області Лідія Панасюк, працівник служби боротьби з економічними злочинами УМВС Віктор Тимощук та інші особи, демонструючи офіційні документи про те, що діють за завданням облдержадміністрації. І хотіли вони пройти до кафе “Транс-Експрес”, приміщення якого прилягає буквально до огорожі автопереходу. Причому з благородною метою — захистити права рядових митників. Річ у тім, що в управління у справах захисту прав споживачів надійшли скарги, що працівників митниці начебто обважують, не довкладають м’ясо в порції тощо. А коли хтось поскаржився і навіть хотів написати про неподобства в книгу відгуків, то одержав по форменій шапці від свого начальства. Клієнти зрозуміли, що персонал кафе в свою чергу “накапав” на їхню негідну поведінку їх безпосередньому керівництву, яке, очевидно, дегустує страви і не має підстав скаржитися на обслуговування. Так це чи ні і хотіла з’ясувати рейдова бригада, яка перевіряла заклади громадського харчування та торговельну мережу в районі. Митники твердо заявили, що посторонні не мають права перетинати територію, хоча від входу автопереходу до кафе якихось метрів 30. Один начальник кивав на іншого, зрештою, почали вимагати, щоб був дозвіл з Луцька, з Волинської митниці. Однак зв’язатись по телефону не вдалося. За цей час люди у формі, дізнавшись, що тут товпляться перевіряючі, чомусь побігли у кафе “Транс-Експрес”, очевидно, щоб доповісти про навалу недругів. Можливо, керівництву автопереходу варто було зав’язати очі прибулим спеціалістам і провести по території, аби вони не вгледіли нічого секретного, і лише в кафе — зняти пов’язки? Кафе на кордоні належить державному підприємству “Укрінтранссервіс”, яке знаходиться в Києві. Його філія діє в Ківерцях. Рейдова бригада перевірила такий же заклад біля автопереходу — теж “Транс-Експрес” — і чогось секретного не виявила. Ось хіба що занадто багато товарів з пропущеним строком реалізації та на деякі з них не виявлено сертифікатів відповідності. То що ж захищали митники за огорожею? Були причини не пускати чужих? І де треба брати дозвіл на перевірку — в Ківерцях, Луцьку чи Києві? Хоча закон велить безперешкодно пропускати на будь-яке підприємство спеціалістів управління у справах захисту прав споживачів. Мабуть, керівництво автопереходу одноосібно встановлює норму закладки продуктів, дегустує вареники і оцінює калорії. Оскільки територія митниці знаходиться на рубежі двох держав, то тут, схоже, панує автономія. Щоправда, місцеві жителі, зацікавившись появою незнайомих, запропонували за сім хвилин провести їх непомітно на територію Білорусі, де й можна буде перевірити кафе і магазини. Так би мовити, допомогти бацькові Лукашенку навести порядок. Але, можливо, там нема потреби цим займатися? Принаймні, старожили впевнені, що вони цілком можуть обійтися без митниці й ні в кого не питати дозволу на перехід кордону. На всякий замок є своя відмичка. Олександр НАГОРНИЙ.
