Проведемо невеличке опитування серед мешканців обласного центру. Отже, чий це двір, про який мовиться в листі...
Проведемо невеличке опитування серед мешканців обласного центру. Отже, чий це двір, про який мовиться в листі: – у нас ями — це не просто калюжі, а маленькі ставки; – це наче один великий смітник: дитячий майданчик не облаштований, стовпчики для сушіння білизни кудись зникли, дерево з дуплом може звалитися на голови дітям; – козирки під’їздів валяться; – підвали з продуктами заливаються протягом багатьох років; – подвір’я в оточенні чотирьох будинків — жодного ліхтаря ввечері; – прибиральниць у під’їздах наймаємо за свій кошт; – витяжки у квартирах не працюють багато років — не чистяться і не ремонтуються; – дах нашого будинку струхлявів і через нього видно небо. Думається, що мешканці багатьох будинків у Луцьку у цьому описі впізнали свої подвір’я. Сподіваємося отримати повідомлення про інші подібні об’єкти для визначення переможців і присудження звання «Двір капіталістичного порядку». А перерахували прикмети свого двору мешканці будинку № 29 по проспекту Волі — Осадчий, Іванов, Луцюк, Савчук, Максимчук (всього 19 осіб). У них виникло запитання: «На які потреби спрямовують немалі кошти, які ми сплачуємо щомісячно на утримання будинку?». Керівники Луцького міськвиконкому та житлово-комунального підприємства №3 на усні та письмові скарги реагують спокійно — не ви перші, не ви останні з своїми проблемами. Звикайте вирішувати їх самостійно. Цілком розумієш мешканців будинків, які починають замислюватися: «У нас все частіше виникає обгрунтоване бажання перестати сплачувати за утримання будинку, який окрім нас самих ніхто не утримує». Яке утримання, така й оплата. Олександр НАГОРНИЙ.
