До нас в дім завітали варвари. Це було не пограбування. Це був акт вандалізму. Зривали все з стін, били посуд, розкидали і нищили речі...
До нас в дім завітали варвари. Це було не пограбування. Це був акт вандалізму. Зривали все з стін, били посуд, розкидали і нищили речі. Награбоване виносили в простирадлах. Поки йшло розслідування працівниками міліції, ми з чоловіком провели свій невеличкий пошук. Особисто доставили злодюг у міліцію. В кінці 2000 року у Ківерцях відбувся суд. У результаті 25-річний Олександр Стопа відбув покарання у в’язниці, а Віктор Каленюк залишився на волі. І ось що цікаво, як для нас, постраждалих: Віктор Каленюк знайшов кошти, щоб розрахуватись з державою згідно з рішенням суду, добре знаючи, що тут жарти погані. А ось відшкодувати нам збитки, а це 3417 гривень, йому ніяк не вдається, хоча минуло вже більше трьох років. Розумієте, злодії безробітні (Олександр Степко теж не сплатив 300 гривень), нещасні, морально пригнічені... Віктор Каленюк, можливо, й морально занепав духом (раптом знову попадеться?), але, по суті, залишився безкарним — матеріально лише ми постраждали. Невже інші люди, які навідувались від грабіжників, злодіїв, є законослухняними, також не можуть себе захистити з допомогою правоохоронних органів? Ходіть, грабуйте і нічогісінько вам не буде? З повагою Наталія ЛИМАР. У народі нерідко в таких випадках кажуть: запийте холодною водою. Автор цих рядків, який колись разом з мешканцями десяти квартир потерпів від гастролерів, переконався у цьому на власному досвіді. Це при тому, що заповіт Жеглова, що “злодій повинен сидіти в тюрмі”, було втілено судом у життя. Однак, судячи з усього, у в’язницях грабіжники байдикують, а тому з потерпілими їм нічим поділитися. Але хоч є моральне задоволення — сиділи!... Тому й виникає в сім’ї Лимарів здивування: що ж це за символічне покарання? Один злодій хоч побував на нарах, а інший — взагалі відбувся переляком. Прокурор району Олексій Романовський повідомив, що у відповідь на скаргу потерпілих ще у вересні 2002 року було направлено державній виконавчій службі припис про негайне вжиття заходів для опису і арешту майна у злодіїв. Але нерідко розбійники районного масштабу умудряються жити — і при тому непогано їсти і випивати, офіційно не маючи ніяких засобів для існування. Але для того й є в Ківерцях, наприклад, шість судовиконавців та начальник, щоб хитрунів виявляти. Олексій Романовський відверто каже: “У нас таких скарг на державну виконавчу службу надходить дуже багато. І наскільки я знаю, з Міністерства юстиції роблять вказівки виконавчій службі, аби жодних пояснень в прокуратуру не давати. А скарги постійно надходять. І Закон “Про прокуратуру” не змінився”. Кому ж це на руку, як не квартирним злочинцям? Олександр НАГОРНИЙ.
