Соціологічне дослідження з натури За роки незалежності ми здолали важкий шлях від рівності у злиднях до заздрощів у багатстві і тепер на кожному кроці можемо спостерігати, як швидко суспільство поділилось на дуже заможніх і надто бідних. Одні їздять на новеньких і фантастично дорогих іномарках, а інші — в стареньких тролейбусах. Для багатих відкриваються елітні салони, магазини, клуби, бари, а для неімущих — «гуманітарки» із поношеним одягом. Мій сусід, військовий пенсіонер, нещодавно зайшов до одного з луцьких приватних стоматологічних кабінетів, щоб розпитати про їх послуги. Але медсестра, миттю оцінивши його фінансові можливості по досить потертій курточці і вицвілій шапці, не дала йому і слова сказати, випаливши, замість привітання: — Нє, нє, дешевих пломб у нас нема... Чоловік спочатку дуже образився, але потім заспокоївся, розмірковуючи, що зараз за все треба платити. І тримати язик за зубами, щоб вони не повилітали і слугували до самої смерті. Водії в маршрутних таксі дуже рідко зупиняються, щоб підібрати на узбіччі літнього пенсіонера-пільговика. Лікар перед тим, як виписати рецепт, обов’язково турботливо уточнить, чи є у вас гроші на дорогі ліки. Дуже швидко по одежці вас оцінять на ринку чи в магазині. Бідному сухо запропонують кров’янку чи ліверну ковбасу, а імпозантному покупцю щиро порадять баличок із свіжини. У цьому, звичайно, немає нічого дивного. Одне насторожує. В нашій історії бідні завжди ненавиділи багатих, а ті — бідних. І саме через це виникало надто багато сварок, бійок, погромів, заколотів і навіть революції. А наші традиції, як відомо, невмирущі. Віталій ТИМЧУК.
