ХОЛОДИЛЬНИК ВІД «ВОЛИНІ-НОВОЇ» — БАГАТОДІТНІЙ СІМ’Ї

Мама дев’яти дітей Ніна Кардач із Лобни Любешівського району отримала холодильник — головний подарунок для передплатників ІІ півріччя 2014 року

Василь УЛІЦЬКИЙ

У Лобну представники редакції приїхали разом зі знімальною групою Волинської обласної державної телерадіокомпанії. Наші колеги-телевізійники прибули до багатодітної родини теж не з порожніми руками, а з сумкою, повною фруктів. Отож переможці мали що одразу покласти у майже двометровий холодильник «Снайге». До слова, саме генеральний директор Волинської держтелерадіокомпанії Ольга Куліш як член спеціальної комісії під час жеребкування подарунків витягнула щасливий для цієї сім’ї талончик.
— Красень! — одразу ж дав характеристику виграшу голова сімейства Григорій Васильович.
— А я й досі не вірю, що таке можливе, і що холодильник справді залишиться у нас, — все повторювала Ніна Петрівна.
Подивитися на вручення у великій цегляній хаті зібралася вся родина — батько, мати, семеро дітей і четверо внуків. Прийшли і два старші сини Василь та Петро, які вже мають свої сім’ї і живуть окремо. Було гамірно та радісно, діти з інтересом спостерігали за роботою телевізійної знімальної групи і за тим, як розпаковує виграш представник магазину «Електрон», що у Любешові. Його власник Микола Бущук і посприяв нам у придбанні та доставці подарунка. А поки дітлашня крутилась навколо холодильника, нам випала нагода поговорити з мамою Ніною Петрівною. Звісно ж, про дітей.
— Василь. Найстарший, уже має свою сім’ю і двоє малюків, — розповідає пані Ніна. — У 19 років його народила. Як зараз пам’ятаю: з’явився на світ з вагою 3 кілограми 500 грамів… Мріяла колись, що буду мати 5 діток, як моя мама. А вийшло майже удвічі більше, — сміється. — Василь, до речі, в училищі навчався саме на техніка з ремонту холодильників. Але для вашого подарунка, сподіваюсь, його вміння не знадобиться!
— Петро. Теж уже на своїх хлібах, живе окремо. Нещодавно у них з дружиною народилися близнята. Їздив на заробітки у Білорусь. Клопотів багато у молодого батька. Старий холодильник, певно, йому й віддамо. Тішимось, що нас Петро не забуває. Дуже часто приходить, хоч з іншого кінця села півгодини дороги. І щодня мені телефонує, а це так гріє материнське серце!
— Павло. Йому 20 років. Чоловік Григорій часто на роботі, то за господаря тоді Павло. Він — і в ліс, і в поле. А поратись є біля чого, бо маємо 2 корови, коня, троє свиней. А дров скільки вже навозив! Хата велика, топимо у трьох печах, але відчуваєте як тепло?
— Наталці 17 років, навчається у Любешові на кухаря-кондитера, любить цю справу. Моя перша помічниця на кухні, примудряється за вечір пельменів на всю сім’ю наготувати! А які торти пече! Часто і мене тішить моїм улюбленим — вишневим!.. Пригадую, коли у пологовому сказали, що дівчинка, дуже зраділа — матимуть хлопці сестру. Народжувала у Любешові, дуже сподобалось, як тоді мені лікарка на ім’я Наталя допомагала. На її честь і назвала доньку. А ця лікарка й досі працює, дай їй Боже здоров’я. Бо то велика справа —допомагати діткам на світ з’являтись.
— Андрієві 13 років, він у нас — поет. З якого хочеш приводу вірш у нього може народитись. Дуже рада, що Андрійко, як раніше і Павло з Петром, прислуговує батюшці у церкві. А ось віршик, який син написав для мене:
«Найрідніша для нас
ненька!
Їй вклоняємось
низенько.
Дуже гарна й мила,
Як весна стокрила…»
— Олександр навчається у 5-му класі. Відмінник. Найбільше за всіх читає. Його до уроків заганяти не треба — самостійний. Взагалі, у нас в сім’ї нема солдатської дисципліни. Кожен сам знає, що робити. А якщо і насварю якусь дитину, то вона може сидіти плакати в одному кутку, а я — в іншому. Так стає її шкода… Просто люблю дітей. До мене у церкві вся дітлашня залюбки йде на руки.
Миколка ходить у 4-й клас. Головний по грибах у хаті. І до господарства дуже беручкий. Але і в навчанні задніх не пасе. Завжди старається найшвидше зібратись і бути в школі першим.
Хоч Іванкові 8 років, а Софійці — 6, навчаються вони в одному — другому — класі. В ньому лише п’ятеро дітей. Попри те, що Софійка наймолодша, вона — заступник старости класу. Любить керувати. Каже: у школі я — заступник, а вдома буду старостою! Але з Іванком не строга — дає підглядати, коли задачі розв’язують, — сміється жінка і витирає радісну сльозу.
…Зараз молодші діти Кардачів пишуть листи Миколаєві з проханнями про подарунок. А як передати їх святому і допомогти виконати — то вже клопіт мами. Але подарунків буде набагато більше, ніж 9. Пані Ніна готує — у тому числі і за свій кошт — дарунки ще для 27 сільських дітей, які вони отримають на день Святого Миколая у церкві.
— Гроші все одно кудись подіну. А так — дітям буде радість, — розмірковує Ніна Петрівна.

P. S. Щоб взяти участь у жеребкуванні подарунків, треба передплатити газету «Волинь-нова» на півроку або на весь 2015 рік і документ про передплату або його копію надіслати на адресу редакції до 15 січня наступного року. Акція буде проводитись для передплатників кожного півріччя, а ті, хто переплатив газету на рік, участь у жеребкуванні братимуть тричі. Як бачите, «Волинь-нова» — цікава газета тричі на тиждень і шанс на гарний подарунок!


На фото: Наступного року родина Кардачів планує передплатити три «Волині» у три хати і... отримати приз.