Присвячується воїну Небесної сотні Богдану Сольчанику і його нареченій-вдові...
Присвячується воїну Небесної сотні Богдану Сольчанику і його нареченій-вдові
Богдана СТЕФУР
Кохана, не плач, не журись, не сумуй, не печалься… Я вернусь в твої сни й білим янголом з’явлюсь вночі, Заколишу журбу, заберу я твій біль і неспокій Й росянистим світанком проснусь на твоєму плечі. Коханий, не йди, відізвись, озирнись, посміхнися… Я для тебе віночок з пісень, найрідніший, сплету, Тихим вітром прилинь, теплим літом мені ти наснися – Я жоржиною в серці твоїм восени розцвіту. Кохана, зажди, ще не час нам з тобою прощатись, У весільному танці тебе я іще не кружляв, Я лише захмелів від солодко-п’янкого цілунку, Пелюстками троянд я твої ще стежки не встеляв. Коханий, пробач! Сивий лютий нам долю пророчив, У сумну багряницю вдягнув наш квітучий садок, Я з тобою іще не набулась, рідненький, досхочу, А вже весни відцвілі понесли тебе до зірок. Кохана, не плач, посміхнися мені променисто, Я ж вернусь в твої сни й поведу тебе в буйні сади, Я складу тобі з квітів і з трав, наречена, намисто І з очей твоїх, люба, нап’юся терпкої води…
