Ніколи не писав у газету, але змусили це зробити болючі питання...
Ніколи не писав у газету, але змусили це зробити болючі питання. Зокрема, хочу сказати ось що: коли будемо такими темпами засмічувати довкілля, то років через п’ять—десять у нас буде екологічна катастрофа. Сміття скрізь — в лісах, озерах, біля доріг. Викидають упаковку, яку можна спалити на подвір’ї. Скоро біля села «за сміттям» не буде де й за грибами ходити. Люди наші не виховані і, крім великого штрафу або міліцейської палиці, нічого їх не зупинить. «Породив» екологічну проблему і торфобрикетний завод «Сойне» На землі після його господарювання залишається щось невизначене і не можна на цих землях ні сільськогосподарських культур посіяти, ні лісу посадити. Особливо це стосується урочища «Дучин». Вихід, на мою думку, є: можна зробити з невеликими затратами чудові водосховища, ставки. Вода протічна, чиста — кращого місця для риби і водоплаваючої дичини, як тут, немає. А ще я не можу зрозуміти, чому за якусь сотню гривень здаються в оренду водойми і озера. Виходить, що орендар запустив відро малька (а то й ні) і вже стає «хазяїном» озера на 100 відсотків — не дозволяє рибалкам навіть на вудочку порибалити. Ніякими грішми державний бюджет не поповниться, а от чесним рибалкам посидіти з вудочкою та відпочити ніде. Я розумію, коли це штучна водойма чи ставок, де вода спускається, — то інша справа. А природні водойми — це надбання всіх жителів прилеглих поселень. І всі вони повинні мати право на відпочинок і рибалку. Можливо, для наведення порядку потрібно дозволити рибалкам рибалити лише за риболовними квитками (як у мисливців), але зовсім заборонити рибалку — це несправедливо. А може така несправедливість породжена самими орендарями і не підкріплена законодавчо? Хотілося б почути думку спеціалістів з цього приводу. Ф.НІЩИК, житель села Прилісне Маневицького району.
