В області вирощується 2000 тонн насіння озимої пшениці, а потреби господарств Волині в межах 400—500 тонн, тобто дуже значне перевиробництво...
Волинський інститут агропромислового виробництва (АПВ) Української академії аграрних наук провів нараду-семінар “Науково-організаційні основи запровадження прогресивних систем насінництва сільськогосподарських культур у ринкових умовах”. Учасниками наради-семінару були керівники і головні агрономи насіннєвих господарств, керівники фермерських господарств, які займаються насінництвом зернових культур, заступники начальників райсільгоспуправлінь з рослинництва поліських районів, керівники і спеціалісти обласних структур АПК. Директор інституту АПВ Володимир Склянчук, який очолив цей заклад у березні нинішнього року, зазначив, що в інституті немало проблем, і одна з головних — технологія ведення насінництва, впровадження наукового підходу у цій справі. Про те, що ці питання можна успішно вирішити, учасники наради мали змогу наочно переконатись, ознайомившись з насіннєво-зерновим комплексом з очистки насіння дослідного господарства “Боратин”, а також оглянувши насіннєві сівозміни. За словами директора дослідного господарства Степана Москвича, тут посіяно 1400 гектарів зернових, і види на врожай добрі. — Вирощуємо п’ять перспективних сортів озимої пшениці, два сорти ярої, кілька сортів ріпаку,— зазначив Степан Москвич. — Допомагає нам інститут АПВ, маємо тісні зв’язки з науковими співробітниками. Є в нас чудова база, добрі очисні машини, які доводять насіння до високих кондицій. Учасники наради мали змогу взяти участь у практичних заняттях на демонстраційному полігоні й насіннєвих ділянках сівозмін інституту. Пояснення давали кандидати сільськогосподарських наук — завідувач науково-технічного відділу (НТВ) селекції, первинного та елітного насінництва Михайло Приймачук і завідувач НТВ координації роботи з науково-методичними центрами та головними інститутами Анатолій Білітюк. Відбулося пленарне засідання. Про запровадження прогресивних систем насінництва сільгоспкультур на Волині й прогнози їх розвитку до 2010 року розповів кандидат сільськогосподарських наук Михайло Приймачук. Наголошувалось, зокрема, що в області вирощується 2000 тонн насіння озимої пшениці, а потреби господарств Волині в межах 400—500 тонн, тобто дуже значне перевиробництво. Тим часом вирощуванням бобових культур — гороху, вики, багаторічних трав — займається мало господарств і виникає дефіцит насіння. Була помилка при атестації господарств, яким надавалось право виробництва насіння. Ліцензійні договори брали хто хотів. Цікавими були також виступи завідувача лабораторією елітного насінництва інституту АПВ Володимира Приймачука, головного спеціаліста обласної державної насіннєвої інспекції Ганни Шевчук і завідувачки лабораторії зернових культур інституту АПВ Олени Скуртівської. Заступник голови облдержадміністрації Галина Якимчук, яка взяла участь у пленарному засіданні наради-семінару, зазначила, зокрема, що в тому випадку, якщо врожайність у насіннєвому господарстві нижча від середньорайонної, то таке господарство можна позбавити ліцензії на виробництво насіння. Закупляти його будуть тільки районованих сортів, а виробники отримають компенсацію. Передбачено також закупляти насіння у державний резерв, але поки що ціна не визначена. Якщо б особисті господарства мали змогу купувати протруєне насіння, вони б одержували значно вищі врожаї. Любомир ПАХОЛОК.
