БІЛИЙ ДІМ, ЧОРНЕ ВУХО
В адміністрації Буша працюють фахівці, котрі щодня інформують громадян про пригоди трирічного пса — вихованця глави держави...
До чого бувають дивними посадові обов’язки співробітників президентських прес-служб. В адміністрації Буша працюють фахівці, котрі щодня інформують громадян про пригоди трирічного пса — вихованця глави держави.
Відповідальний — Джим Ор. 37-річному службовцю доводиться буквально слідом ходити за скотчтер’єром з фотоапаратом і камерою (собака живе в Білому домі), щодня оновлювати одну зі сторінок президентського сайту — Barney.gov, де чорний красень представлений у всіх ракурсах: ось на прогулянці з Бушем, ось Овальний кабінет стереже, ось носом м’ячик штовхає, ось президент в оточенні шести чарівних дам, і всі на Барні дивляться, усміхаються. І підписи даються до фотографій. Усе це під рубрикою “Фото дня”.
На сторінці також представлено: біографію пса, інші фото, фільми про собаку. І фотографії, і кінострічки аматорськими не назвеш — усе за вищим класом, навіть сюжетна картина є — “Барні: перезавантаження”.
“Коли Ор знімав перший фільм, — повідомляє прес-служба Буша, — він мав намір прикріпити малесеньку камеру до нашийника Барні, але собаці це було не до вподоби. Ор ганявся з камерою за псом, котрий у свою чергу носився як очманілий за різдвяними прикрасами”.
Така от нелегка робота, яка чим ближче вибори, тим більш ускладнюється.
Якщо раніше собачою сторінкою Білого дому (вона відкрилася кілька років тому) пан Ор займався вряди-годи, то з травня її вимагають оновлювати щодня. Як то кажуть, у багатих свої — вигадливі — піар-технології. На які, що цікаво, і копійки не витрачається: грати на любові виборців до братів менших, виявляється, можна за гроші платників податків.
І нічого — не нарікають, навіть схвалюють американські громадяни. Наприклад, заходять в інтернет-магазин сайту presidentialpetmuseum.com. (музей Білого дому) і купують (дуже недорого — 12 доларів 95 центів — штука) лялькового Барні, лялькового Спота (оригінал — коричнево-білий англійський спанієль Буша — помер у лютому) і кота. Сьогодні в Америці існує сім фан-клубів Барні.
Дуже важко уявити, скільки б “гавкоту” зчинилося, якби щось подібне з’явилося на сайті українського Президента, котрий, як відомо, обожнює своїх чотириногих улюбленців. Неважко здогадатися, які ЗМІ почали б метати уїдливі стріли. Жодного сумніву, старанно відпрацьовували б тему і фінансовані американською адміністрацією українські інформаційні ресурси. Напевне, і про нечистоплотне використання адмінресурсу згадали б, і про хитрий вплив на громадську свідомість, і про те, що до такого безглуздя не додумався жоден європейський правитель.
Адже справді, тримати собаку на роботі, фотографуватися з нею між справами державної ваги, а вечорами нові знімки затверджувати: позавчора — “Барні в Овальному, президент за столом, поруч — присів чиновник”, сьогодні — “Барні суворо дивиться на двох панів у чорному”, завтра... Ой, тільки б йому на хвіст не наступити, тільки б не пробудилася від постійних зблисків фотоапаратів у собаки агресія. Так-так, робота в Білому домі не тільки важка, але й небезпечна.
Лана ЧАЙКА.
(Тижневик “2000”).
Відповідальний — Джим Ор. 37-річному службовцю доводиться буквально слідом ходити за скотчтер’єром з фотоапаратом і камерою (собака живе в Білому домі), щодня оновлювати одну зі сторінок президентського сайту — Barney.gov, де чорний красень представлений у всіх ракурсах: ось на прогулянці з Бушем, ось Овальний кабінет стереже, ось носом м’ячик штовхає, ось президент в оточенні шести чарівних дам, і всі на Барні дивляться, усміхаються. І підписи даються до фотографій. Усе це під рубрикою “Фото дня”.
На сторінці також представлено: біографію пса, інші фото, фільми про собаку. І фотографії, і кінострічки аматорськими не назвеш — усе за вищим класом, навіть сюжетна картина є — “Барні: перезавантаження”.
“Коли Ор знімав перший фільм, — повідомляє прес-служба Буша, — він мав намір прикріпити малесеньку камеру до нашийника Барні, але собаці це було не до вподоби. Ор ганявся з камерою за псом, котрий у свою чергу носився як очманілий за різдвяними прикрасами”.
Така от нелегка робота, яка чим ближче вибори, тим більш ускладнюється.
Якщо раніше собачою сторінкою Білого дому (вона відкрилася кілька років тому) пан Ор займався вряди-годи, то з травня її вимагають оновлювати щодня. Як то кажуть, у багатих свої — вигадливі — піар-технології. На які, що цікаво, і копійки не витрачається: грати на любові виборців до братів менших, виявляється, можна за гроші платників податків.
І нічого — не нарікають, навіть схвалюють американські громадяни. Наприклад, заходять в інтернет-магазин сайту presidentialpetmuseum.com. (музей Білого дому) і купують (дуже недорого — 12 доларів 95 центів — штука) лялькового Барні, лялькового Спота (оригінал — коричнево-білий англійський спанієль Буша — помер у лютому) і кота. Сьогодні в Америці існує сім фан-клубів Барні.
Дуже важко уявити, скільки б “гавкоту” зчинилося, якби щось подібне з’явилося на сайті українського Президента, котрий, як відомо, обожнює своїх чотириногих улюбленців. Неважко здогадатися, які ЗМІ почали б метати уїдливі стріли. Жодного сумніву, старанно відпрацьовували б тему і фінансовані американською адміністрацією українські інформаційні ресурси. Напевне, і про нечистоплотне використання адмінресурсу згадали б, і про хитрий вплив на громадську свідомість, і про те, що до такого безглуздя не додумався жоден європейський правитель.
Адже справді, тримати собаку на роботі, фотографуватися з нею між справами державної ваги, а вечорами нові знімки затверджувати: позавчора — “Барні в Овальному, президент за столом, поруч — присів чиновник”, сьогодні — “Барні суворо дивиться на двох панів у чорному”, завтра... Ой, тільки б йому на хвіст не наступити, тільки б не пробудилася від постійних зблисків фотоапаратів у собаки агресія. Так-так, робота в Білому домі не тільки важка, але й небезпечна.
Лана ЧАЙКА.
(Тижневик “2000”).