«Страшно дітей із хати випускати, щоб не втонули… на дорозі» (Відеорозповідь) - «Волинь» — незалежна громадсько–політична газета
Курси НБУ $ 26.70 € 31.46
«Страшно дітей із хати випускати, щоб не втонули… на дорозі» (Відеорозповідь)

Волинь-нова

«Страшно дітей із хати випускати, щоб не втонули… на дорозі» (Відеорозповідь)

Минулої неділі жителі села Роговичі Локачинського району вибігали зі своїх осель, хто в чому був вбраний. Люди летіли, як на пожежу, бо лихо, що спіткало їхню громаду, за масштабами не менше

Олег КРИШТОФ



Фото та відео Олександра Пілюка


Роговичани прямували на вулицю, щоб заблокувати вантажний транспорт «Укрбургазу», що перетворив їхні дороги на непрохідні болота. Це не перебільшення. Село наче потріскалось: охайні подвір’я, доглянуті садки нині розділяють котловани, які раніше слугували шляхами. Коли ми під’їхали до межі села, велетенський бульдозер тягнув на буксирі спецмашину буровиків, сконструйовану на базі КрАЗу — вантажівка з трьома мостами не могла самостійно проїхати вулицею. Що вже казати про «швидку» чи пасажирський автобус. Терпець селянам урвався в один момент, хоч жили вони з цією проблемою вже декілька місяців. Раніше в Роговичах теж не було асфальту, втім по ґрунтовій дорозі можна було проїхати автомобілем або велосипедом.



— Моїй мамі 80 літ, уже 3 роки вона не встає з ліжка. Якби, не дай Бог, померла — не зможу і похоронити, — стривожено каже Євгенія Муцуєва.



Коли сюди прийшли газовики, вони обіцяли укріпити шляхове покриття і навіть насипали, як кажуть люди, кількасантиметровий шар гірничої породи, але це допомогло так, як подорожник при відкритому переломі: машини дуже швидко розмісили камінці з ґрунтом, що й сліду від них не залишилося!


Тепер, за словами місцевої жительки Людмили Ничепорук, дітей страшно з хати випустити, щоб не втонули в цих коліях. Худобу вигнати на випас — також проблема.
— Працюємо чорно-невидно, отримую тисячу гривень пенсії, ціни ростуть щодень, а тут ще з хати вийти не можна, — скаржиться жінка.
— Одного разу лежачого хворого довелося везти підводою до околиці села, щоб «швидка» забрала його в лікарню, — розповів Олег Яцюк. До речі, спочатку чоловік до нас поставився навіть дещо вороже, мовляв, приїхали для галочки, як і всі інші. — Чого ви тут знімаєте, йдіть біля цвинтаря познімайте, там пройти неможливо!
Напевно, найбільше селяни переживають, що не зможуть на Великдень і Проводи відвідати могили своїх близьких, а ще дуже сподіваються, що найближчим часом на той світ ніхто не відправиться.
— Моїй мамі 80 літ, уже 3 роки вона не встає з ліжка. Якби, не дай Бог, померла — не зможу і похоронити, — стривожено каже Євгенія Муцуєва.
— Тут немає ні магазину, ні ФАПу, люди й так виїжджали з села, а зараз ще й дороги такі — Роговичі вимирають, — бідкається Ірина Новосад, яка працює бухгалтером у районній лікарні. Щодня, добираючись на роботу, вона виходить з дому в гумових чоботах, а вже потім перевзувається у щось охайніше. У такому режимі живуть тут усі.
Навіть уже й іронізують: «Впевнено йдемо до Європи: головне — вибратись із села, а далі — навпростець».
Коли у неділю люди перекрили дорогу спецтехніці, до них приїхав один із керівників Стрийського відділення бурових робіт БУ «Укрбургаз».
— Ми не повірили черговим обіцянкам, а він лякав нас кримінальною справою і погрожував, що будемо відшкодовувати збитки, — розповіла Галина Ткачук.
Козлівський сільський голова Олег Трофимюк каже, що підприємство дало письмові гарантії ліквідувати шкоду. Щоправда, передбаченої у них кількості гірничої породи, на думку очільника громади, буде недостатньо для такого ремонту. Та селяни запевнили, що не відступляться!
Не може нічим зарадити людям у конфлікті з газовиками і районна влада. Голова Локачинської райради Борис Ковальчук стверджує, що вітчизняне законодавство не дає йому ніяких важелів впливу на такі підприємства. Він вкотре констатує, що газовий промисел у районі не приносить жителям навколишніх сіл жодної користі. Люди платять за газ, як усі інші громадяни, та ще й мають негативні «бонуси» — неприємний запах та розбиті дороги.



Зате в Роговичах навіть бабусі завжди у хорошій фізичній формі.



Важко газовикам працювати в таких нелюдських умовах – ні пройти, ні проїхати!



З усіх мешканців села тільки Михайлик бачить певний позитив у цій ситуації— можна місити в чоботях багно і міряти калюжі.