ГОЛОСУВАННЯ — ЦЕ НЕ ГРА - «Волинь» — незалежна громадсько–політична газета
Курси НБУ $ 28.40 € 32.19

ГОЛОСУВАННЯ — ЦЕ НЕ ГРА

Прочитала у «Волині» матеріал про вибори «Крали» голоси, вдаючи забудькуватих» і вирішила розповісти, як подібне відбувалося за такою ж технологією на Луцькій міській виборчій дільниці № 28. Було у нас і дещо інше, але про все по-порядку...

Прочитала у «Волині» матеріал про вибори «Крали» голоси, вдаючи забудькуватих» і вирішила розповісти, як подібне відбувалося за такою ж технологією на Луцькій міській виборчій дільниці № 28. Було у нас і дещо інше, але про все по-порядку.
Отож, іде підрахунок голосів... Прихильники того чи іншого претендента на президентську посаду з хвилюванням у серці спостерігають за збільшенням чи навпаки купки бюлетенів проти прізвища свого кандидата. І поміж тим дедалі частіше лунає: «Не дійсний... не дійсний.... не дійсний». До кінця підрахунку недійсних бюлетенів було вже 154. Пізніше п’ять з них з рішенням комісії «реабілітували». Зворохоблені члени комісії взялися виясняти, в чому річ. І виявилося, що «авторами» події є три члени комісії на прізвище Абрамов, Михайлова і Щуровська.
До мене тихенько звернулася одна з винних:
— То я, то я винна... Я не знаю, що зі мною сталося. Я забула, де ставити підпис. І окуляри в мене погані.
Дивлюся — на жінці лиця немає... Серце не камінь, мені стало її шкода. Кажу:
— Заспокойтеся, пані, нате вам валідол.
Але хвилиною пізніше я зловила на собі погляд чіпкий, хитрий, спостережливий, який промовляв: «Чи повірила?». Це був погляд зовсім іншої людини, хоч і тієї самої.
Але хочу зауважити — те що сталося, не іграшки. Позбавлено права волевиявлення 149 громадян. Не буду казати навмисне чи не навмисне це робилося, але зауважу, що пані, яка найбільше не поставила підписів, сиділа при додаткових списках. Себто тих, складання яких виборцям коштувало немалих зусиль: нервів, ходіння і черги в територіальній виборчій комісії, знову повернення на дільничну комісію. Тут навіть помилка надто дорого коштує для кожної окремо взятої людини. А взагалі, така, з дозволу сказати, технологія підриває і сам виборчий процес, і довіру людей до виборів.
Взагалі ж, під час підготовки до виборів і в день виборів на дільниці часто чулося: «А раніше так не було». Оте «раніше» кануло в лету. І потрібно керуватися сьогоднішніми реаліями і нашими українськими законами, бо на нашій дільниці можна було почути: «Якщо комусь важко говорити українською мовою, то можна так, як кому зручно». Клали бюлетені як попало, жужмом, хоч на це є чітке роз’яснення у законі. На жаль, і на нашій дільниці, і знаю з розповіді інших колег, були випадки, що члени дільничних комісій втомлювалися, дуже поспішали додому, посилалися на хворобливий стан. А про що ж вони думали, коли давали згоду працювати в дільничних комісіях.
Хотілося б звернути увагу і на те, як поводять себе деякі представники кандидатів. Один із них, від лівого кандидата підняв бучу і погрожував блокувати роботу комісії, коли побачив, що його кандидат набирає мало голосів. Представниця іншого, провладного кандидата погрожувала подати в суд на дільничну комісію, щоб визнати вибори недійсними, бо, мовляв, ми рахуємо не так, як потрібно, і її кандидат мав би набрати більшу кількість голосів. Коли ж їй зробили зауваження, почули: «А я здогадувалася, що буде отаке...»
Не обминули нашої дільниці і гості з Харкова. Вони вели себе дуже прискіпливо, але ми ставилися до них толерантно, привітливо, не так, як ставилися до спостерігачів із Волині чи Львівщини на сході України. Хоча варто б запитати, скільки в цілому коштувала їхня особлива місія у нашій області і за чий рахунок був оплачений цей великий десант? Невже нас, виборців?
Леся ШАНЮКЕВИЧ, секретар дільничної виборчої комісії № 28.