Над знесенням цієї бетонної огорожі, що відтяла від вулиці Кільцевої, що в обласному центрі, кілька метрів, трудилася велика рать чиновників Луцька аж три роки...
Олександр НАГОРНИЙ
Над знесенням цієї бетонної огорожі, що відтяла від вулиці Кільцевої, що в обласному центрі, кілька метрів, трудилася велика рать чиновників Луцька аж три роки.
У тому, що Алла Ярмолюк та Едуард Стефановський приватизували частину проїжджої смуги вулиці, ні в кого сумніву не виникало. Усі авторитетні комісії стверджували, що самовільне захоплення землі може призвести до біди під час пожежі чи при інших надзвичайних ситуаціях. Але як важко пересунути цю споруду на належне місце... Досить назвати хоча б деякі інстанції, які були задіяні в цій тяганині: управління містобудування і архітектури, начальник земельного відділу ДАБК, управління житлово-комунального господарства, заступник міського голови, міські депутати, державтоінспекція, обласне управління земельних ресурсів, прокурор міста, начальник СДПЧ-1, міськвідділ внутрішніх справ... Уявляєте, скільки було списано паперів, затрачено часу і бюджетних коштів? Зрештою, адміністрація “Кловні” також поцікавилася 9 листопада 2004 року: “Чи можна приватизувати вулицю?”. Нарешті, міська рада звернулася до Луцького міськрайонного суду із позовною заявою про знесення самочинно побудованої огорожі. Відбулося дев’ять (!) судових засідань. Тепер зрозуміло, чому в судах ломляться столи від папок з паперами. Нарешті очевидець цієї тяганини і свідок Віталій Супрун повідомив редакцію, що суд зобов’язав відповідачів знести за власний кошт цю унікальну споруду на вулиці. Ото й усе покарання. Як розповідають старі люди, колись у селі війт, вислухавши одну і другу сторони, за двадцять хвилин приймав рішення, яке неухильно виконувалося.
