«Люди, скільки б ми не сварилися, сміття від цього менше не стане ні при голові громади Климчуку, ні при іншому Миколі, Іванові чи Петрові».
Волинську Мар’янівку пропонували оголосити зоною екологічного лиха...
Не минув місяць часу, відколи жителі Цегова і довколишніх населених пунктів Горохівського району домоглися, щоб на території їхньої сільської ради було припинено будівництво Полігону твердих побутових відходів. Держава не стала просити двічі використати 22 мільйони гривень на компактний смітник і відкликала ці кошти
А щоб селище не втопилося у смітті, минулого четверга мар’янівський селищний голова Микола Климчук скликав схід селян. І хоча, як прозвучало, на збори прийшло «30 відсотків одних і тих самих небайдужих жителів», схоже, мар’янівці наважилися «робити зі своїм сміттям те, що до них іще ніхто не робив».
Присутні обурювалися, що хтось із горохівчан при в’їзді на сміттєзвалище на окраїні міста перепинив чергову вантатажівку з їхнім сміттям ще й пригрозив, що поріже колеса, якщо та не розвернеться зі своїм непотребом. Хоча і жителів вулиці, яка тягнеться вздовж гігантського смердючого звалища теж можна зрозуміти, бо життя за кілька десятків метрів від нього можна порівняти з пеклом на землі: людські городи у вітряні години встеляються гидкими паперами і целофанами, у льохи і на подвір’я занаджуються вгодовані щурі, «запах» який вжився над оселями, словами не переповісти, а літом над полігоном, було, здіймався і димок від вогню. Чим не пекло?
Людські городи у вітряні години встеляються гидкими паперами і целофанами, у льохи і на подвір’я занаджуються вгодовані щурі, «запах» який вжився над оселями, словами не переповісти, а літом над полігоном, було, здіймався і димок від вогню. Чим не пекло?
Навіщо скликав людей, їм розказував головуючий Микола Климчук. Пропозиції вичищати загаджену самими ж мешканцями селища його вулиці, закутки, приміщення-пустки, береги, водойми і закидані мотлохом царини він роз’яснював разом із ліквідатором Мар’янівського ЖКГ Юрієм Корольчуком, який наразі має повноваження керівника цього господарства. Зайвим вважаю переповідати емоції, звинувачення і навіть образи, без яких чомусь неминуче відбуваються зібрання не лише в цьому поселенні.
Поміж тим обурювалися тим, що через відсутність очисних споруд фекалії «летять у мар’янівське озеро і у два колодязі», ганьбили тих, хто не платить за комунальні послуги, не укладає договорів про вивіз сміття і навіть пропонували оголосити Мар’янівку зоною екологічного лиха.
І хоча через надмірні почуття раз-у-раз натомість говорити про те, для чого зібралися, переходили на особистості, схоже, компроміс знайти вдалося. Ключовою для цього прозвучала чиясь фраза: «Люди, скільки б ми не сварилися, сміття від цього менше не стане ні при голові громади Климчуку, ні при іншому Миколі, Іванові чи Петрові».
Дуже доречним у цьому випадку був виступ дільничного інспектора поліції Горохівського відділу поліції ГУНП у Волинській області Ігоря Мельничука. Молодий сучасник далекоглядно порадив мар’янівцям відвикати звично возити сміття на «старе» сміттєзвалище чи вже згадувати про те, якого зреклися самі. Мовляв, у цивілізованих країнах полігонів уже немає. Там його фасують і знаходять інвесторів, які займаються переробкою.
Розмові все ж удалося відбутися конструктивною. Юрій Корольчук порадив пластик, скажімо, збирати у спеціальні мішки, для битого скла доведеться придбати контейнери. Папір і металобрухт люди і самі знають куди здавати, але неабиякою проблемою залишаються памперси, використані шприци, лахміття, органічні добрива. Над рішенням куди дівати їх, іще міркують.
Папір і металобрухт люди і самі знають куди здавати, але неабиякою проблемою залишаються памперси, використані шприци, лахміття, органічні добрива.
Було озвучено, що селищем чотири рази в тиждень курсуватиме трактор із прицепом. Складувати зібране сміття Микола Климчук запропонував на одній із складських територій. Однак там спершу теж потрібно прибрати, а місце по-хазяйськи загородити. Долучитися до такої роботи запросив усіх небайдужих, а найперше закликав тих, хто був на зібранні, вже розпочинати перебирати домашній непотріб і переказувати таке прохання іншим односельцям. До слова, фасувати сміття, щоб його прийняли переробники, потрібно теж ідеально: пляшки повинні бути чистими, папір – теж, шкло бажано відбирати за кольорами, бо тоді воно має більшу цінність.
Чи під силу жителям Мар’янівки навчитися робити таке? А чому б і ні. Вони ж не перші в світі, хто на це наважився! Зате, схоже, є першими такими на Горохівщині!
Невдовзі схожі зібрання відбудуться у всіх чотирьох селищних округах.
Леся ВЛАШИНЕЦЬ.
