Кожну луцьку гривню вручну підписували і завіряли печаткою - «Волинь» — незалежна громадсько–політична газета
Курси НБУ $ 24.22 € 26.72
Кожну луцьку гривню вручну підписували і завіряли печаткою

Такими грішми розраховувалися в Луцьку в 1919 році.

Фото fox-notes.ru

Кожну луцьку гривню вручну підписували і завіряли печаткою

12 березня 1919–го в на­шому місті запровадили місцеві гроші — ​гривні, які мали бути в обігу до 1 травня 1920 року

Перша світова війна та революція розбалансували фінансову систему Російської імперії. Коли почалися визвольні змагання, поширилося нове явище — ​місцеві гроші. Їх випускали губернська, повітова та міська влада. Навіть окремі військові частини мали власні купюри.

Мало свої гроші й наше місто. 12 березня 1919–го тут запровадили луцькі гривні. Купюри випустили номіналом 2, 6, 10, 20 гривень. На лицьовій стороні зображено герб міста 1911–1919 років. Під ним — ​В’їзна вежа Луцького замку та напис «Фальшування карається законом». По боках — ​номінал.

Невідомо, яким тиражем випустили луцькі гривні. У колекції Волинського краєзнавчого музею є купюра вартістю 6 гривень за номером 12960. А ще ж були інші номінали.

На зворотному боці — печатка міста, підписи товариша міського голови (так тоді називали заступника), члена управи та гласного думи (тобто депутата) і номер купюри. Печатку, підписи та номери ставили вручну.

Невідомо, яким тиражем випустили луцькі гривні. У колекції Волинського краєзнавчого музею є купюра вартістю 6 гривень за номером 12960. А ще ж були інші номінали. Можна уявити, скільки часу витратили чиновники, щоб підписати кожну купюру.

Головний хранитель фондів Волинського краєзнавчого музею Наталія Пушкар дослідила, що підписи на луцьких гривнях ставили заступники міського голови Абрам Варковицький та Г.  І. Дерев’янко, члени управи М. М. Інг­берг та Ш. З. Фінкельштейн, гласні думи М.  І. Димент та І. Ш. Житин.

Гривні мали бути в обігу до 1 січня 1920–го. «Згідно постанови Мійської думи від 11 Березня 1919 р. останній строк дійсності знака 1 січня 1920 року», — ​зазначено на купюрах. Увесь 1919–й ними користувалися нарівні з грішми Центральної ради та гетьмана Скоропадського.

Андрій БОРКОВСЬКИЙ