Не задрімати б у духовних лінощах
Природа дає підказки: пробуджуйся з першими квітами і трудись із невтомними бджілками. Вір у можливість чудесного перетворення — підказує яскравий метелик, що вилетів із сірої гусеничної лялечки. «Квітни й не жалкуй, що цвіт облітає» — промовисто струшує свої пелюстки яблуня, плекаючи зав’язь. Усе буде добре! Тільки треба ще трохи старань
Ісусові руки обнімають нас у найглибшому проваллі.
І за ранньою службою у храмах Страсної седмиці люди прагнуть очищення. І Бог чекає, що всі прийдемо до Нього. До останньої нашої години. Хрест Божої жертви посеред храму й посеред світу неосяжно широкий. Ісусові руки обнімають нас у найглибшому проваллі. У молитві Страсного тижня йдеться, що, приспані душевними лінощами, ми так і не надбали палаючих світильників добрих справ, тому просимо: «Владико, не закривай від нас велелюбного Твого серця, віджени наш безтурботний сон, уведи з мудрими дівами у Свій храм, щоб могли Тебе прославити».