Понад 700 пісень написав Микола Гапонюк із села Лички Ківерцівського району

— Мій батько Василь Гапонюк дуже хотів, щоб я став музикантом. Він сам грав на гармошці, але мені цей інструмент не подобався, — ​розповідає Микола. — ​Тоді баба Катя, мамина мама, в Колках купила мені баян, який дотепер справно служить та прекрасно звучить.

Микола Васильович бере у руки інструмент і виконує зворушливу «Баладу про скрипку» на вірші Василя Гея. Із цією піснею композитор виступав на минулорічному фестивалі «Оберіг».

Зі слів мого співрозмовника, один із найяскравіших спогадів дитинства — ​самодіяльні сільські троїсті музики: його батько — ​гармоніст, Петро Веселуха на прізвисько Капрал (служив ще у польській армії) грав на скрипці, а батьків кум Володимир Гапонюк — ​на бубні. Зростаючи під такий супровід, хіба можна було обрати якусь іншу професію?

Отож, коли в 1971 році у Тростянці завдяки Анатолію Тимофійовичу Ставському відкрили філіал Ківерцівської музичної школи, Микола Гапонюк став її учнем. Він досі згадує свого першого викладача Степана Собицького, який навчав грати на баяні. На вступному екзамені до Луцького культурно–освітнього училища сільський хлопчина віртуозно виконав «Сонатину» Муціо Клементі.

На вступному екзамені до Луцького культурно-освітнього училища сільський хлопчина віртуозно виконав «Сонатину» Муціо Клементі.

Пан Микола закінчив відділ народних інструментів, тому, крім баяна, опанував гру на фортепіано, домбрі та балалайці. Вже на третьому курсі студенти «лабали» у Рожищі в ресторані «Стир». Так вони заробляли собі на прожиття та вдосконалювали майстерність.

— Нині неможливо порахувати, на скількох весіллях мені довелося грати, — ​усміхається Микола Васильович. — ​У 1978 році створили вокально–інструментальний ансамбль «Спектр». Працювали у трьох областях. Що ж до Волинської, то тільки не виступали у Володимир–Волинському та Ратнівському районах.

У житті музиканта Миколи Гапонюка траплялося чимало прикольних, навіть анекдотичних випадків.

— Старше покоління добре пам’ятає, як у радянські часи стали проводити показові без­алкогольні весілля, — ​пригадує баяніст. — ​Якось наш ансамбль троїстих музик запросили на таке дійство в село Озеро Ківерцівського району. «Тверезе» комсомольське весілля знімало телебачення. Весь прикол у тому, що на столах справді не було спиртного — ​тільки вода, компот, соки. Всі гості за столами сиділи чинно–благородно, але часто виходили ніби «до вітру». А за хлівом стояв бідон із самогонкою. «Перекинуть» чарочку — ​й повертаються закушувати. Тільки коли телевізійники поїхали, «загуло» справжнє народне гуляння з танцями та піснями.

Микола Гапонюк працював на різних посадах у закладах культури Ківерцівського району. З 1992–го став учителювати у Тростянецькій середній школі. Саме ця робота спонукала його до творчості.

— Музику почав писати у 45 літ, — ​пригадує мій співрозмовник. — ​Коли працював у школі, потрібно було проводити свята. І в сценаріях, які готували вчителі, часто були слова пісень без музики. І я взявся створювати свою. Перша моя збірка «Неповторна мить» вийшла у 2003 році. Перед тим познайомився із журналістом Сергієм Цюрицем, і він став редактором моїх книг. Пісенники видаю переважно за власні кошти, щиро вдячний районній профспілці освітян за допомогу.

Творчий доробок композитора використовують колеги в багатьох волинських школах та дитячих садках. Свої книжки пан Микола презентує на курсах підвищення кваліфікації педагогів, ділиться ними охоче, адже вони потрібні людям.

Сільський музикант видав 15 збірок — ​це понад 700 пісень на слова Олександра Богачука, Петра Маха, Василя Гея, Миколи Гаврилюка та багатьох інших поетів. За два місяці написав музику до 30 віршів редактора з Ківерців Миколи Миценка. У його доробку «Марш випускників» поета з Тростянця Петра Сидорука.

— Вже півтора року працюю над дослідженням про сільських музикантів, це буде солідна книга, — ​розповідає Микола Гапонюк.

Крім пісень, є ще одне досягнення, яким пишається композитор. У 2006 році пан Микола створив у Тростянці вокальний гурт «Сузір’я».

 

Передрук або відтворення у будь-якій формі цього матеріалу без письмової згоди volyn.com.ua заборонено.