У древньому Володимирі було дві ротонди - «Волинь» — незалежна громадсько–політична газета
Курси НБУ $ 26.33 € 29.51
У древньому Володимирі було дві ротонди

Фото photoukraine.com.

У древньому Володимирі було дві ротонди

30 травня 1903 року народився археолог, професор Михайло Каргер, під керівництвом якого проводили перші у ХХ столітті архітектурно–археологічні дослідження волинських міст княжої доби

Коли розпочалася археологічна експедиція у Володимирі–Волинському, її керівник Михайло Каргер уже був відомим ученим. Кандидатського ступеня він удостоївся ще у 1938 році без захисту дисертації. Михайло Костянтинович був професором, завідувачем кафедри мистецтв історичного факультету Ленінградського університету. За участь у написанні праці «Історія культури Давньої Русі» в 1952–му вчений отримав Сталінську премію.

Храм (Каргер вважав його усипальницею) належав Михайлівському монастиреві, який уперше згадано в Іпатіївському літописі 1268 року. Тоді литовський князь Войшелк приїхав «на святу неділю у Володимир і став у монастирі святого Михайла Великого».

Завданням науковців було виявити невідомі архітектурні пам’ятки міста над Лугою. Біля Василівської церкви–ротонди археологи розкопали руїни древнього храму. Це було майже квадратне приміщення розміром приблизно 20 на 28 метрів. Заокруглені кути споруди Каргер вважав однією зі специфічних рис волинської школи зодчества. На його думку, храм спорудили у другій половині ХІІ — ​на початку ХІІІ століття.

У 1956 році вчені продовжили роботи в урочищі Михайлівщина. Там вони знайшли фундаменти ще однієї ротонди. Всередині споруди несподівано виявили круглий фундамент, на якому стояло вісім колон. Підкупольна колонада відрізняла знайдену церкву від усіх відомих на той час ротонд. Це була ще одна відмінна ознака саме волинської школи будівництва.

Храм (Каргер вважав його усипальницею) належав Михайлівському монастиреві, який уперше згадано в Іпатіївському літописі 1268 року. Тоді литовський князь Войшелк приїхав «на святу неділю у Володимир і став у монастирі святого Михайла Великого».

Обитель існувала до середини XVI століття, а Михайлівська церква — ​до середини XVII.

Андрій БОРКОВСЬКИЙ