Курси НБУ $ 39.60 € 42.28
Власник Берестечка найбільше боявся, що миші з’їдять його тіло

Мурований стовп, установлений на могилі князя Пронського, зберігся дотепер. Як і садиба, хоч вона була перебудована.

uk.wikipedia.org

Власник Берестечка найбільше боявся, що миші з’їдять його тіло

7 червня 1547–го польський король і великий князь литовський Сигізмунд ІІ Август надав дозвіл князю Пронському заснувати місто в його селі Берестечку та проводити там щопонеділка торги, два ярмарки щороку й утримувати корчми

Коли донька князя Романа Сангушка Федора Боговітинова у 1544–му вийшла заміж за князя Фрідріха Пронського, то за посаг мала Берестечко. Через три роки король Сигізмунд ІІ Август дозволив заснувати місто, що означало певні економічні привілеї для власника цього населеного пункту. «Дозволити йому в Берестечку місто заводити, мати корчми з медом і пивом, корчми горілчані і винні, одержувати чопове, торгове і мито, торги проводити в кожний понеділок, а ярмарки на Іллі і на запусти перед Пилипівкою», — ​йдеться в королівській грамоті.

Пронські звели в містечку палац. Син Фрідріха — ​князь Олександр — ​із православ’я перейшов у католицизм, а потім — ​у соцініанство. Відтак Берестечко стало одним із центрів цієї релігії на Волині.

Збереглася легенда, що пояснює, як на околиці містечка з’явився мурований стовп. Якось уночі до Пронського постукав подорожній і попросився на ніч. Та пан прогнав старого. Той почалапав до міста і заночував у простих людей. На ранок старець напророкував господареві, що його син стане відомим воєначальником, а от пан не матиме спокою і після смерті, а його тіло з’їдять миші. Чи став нащадок гостинного господаря начальником — ​невідомо, а от Пронського, до якого дійшли чутки, слова старого бентежили. Тому він звелів після смерті помістити своє тіло у дерев’яну труну, а потім — ​у срібну. Її в землю не закопувати, а підвісити на ланцюгах у мурованому стовпі, щоб миші не добралися до його праху.

Пронський, до якого дійшли чутки, слова старого, звелів після смерті помістити своє тіло у дерев’яну труну, а потім — ​у срібну. Її в землю не закопувати, а підвісити на ланцюгах.

Перекази твердять, що у 1787 році дорогою з Канева, де князь зустрічався з імператрицею Катериною ІІ, до Варшави Берестечко відвідав польський король Станіслав–Август Понятовський. Біля стовпа він побачив високу могилу, яку велів розкопати. Всередині король побачив срібну труну на ланцюгах. Могилу наказав засипати, а про те, що трапилося з труною та тілом Пронського, історія мовчить.

Андрій БОРКОВСЬКИЙ

Telegram Channel