Естонія вступила в НАТО, щоб напасти на Росію  чи аби захиститись від неї? - «Волинь» — незалежна громадсько–політична газета
Курси НБУ $ 23.69
Естонія вступила в НАТО, щоб напасти на Росію  чи аби захиститись від неї?

П’ятий Президент України Петро Порошенко наголошує: «Тільки НАТО є гарантією безпеки держави та кожного її громадянина!».

Фото president.gov.ua.

Естонія вступила в НАТО, щоб напасти на Росію  чи аби захиститись від неї?

Відповідь на це запитання очевидна. І вона спростовує один із міфів про НАТО: Альянс — ​це агресивний блок. Достатньо елементарної логіки, щоб на прикладі маленької Естонії дійти до висовку, що НАТО — ​це про захист, а не про загарбання. А якщо брати до уваги офіційні документи, то у Вашингтонському договорі 1949 року, який поклав початок цій організації, записано, що країни «вирішили об’єднати свої зусилля для здійснення колективної оборони та збереження миру і безпеки». Давайте критично поглянемо на ще кілька міфів, які російська пропаганда намагається вкласти в голови українців

Міф 1-й: після вступу України до НАТО наші хлопці будуть змушені воювати по всьому світу

НАТО не має власних військ. Для операцій військові корпуси формують із людей та техніки, які надають країни-члени та країни-партнери. Причому кожна держава сама вирішує, чи направляти свої війська для місій, де задіяний Альянс. Наприклад, у 2011-му уряд Німеччини відмовився брати участь у повітряній операції НАТО в Лівії. З іншого боку, залученість наших військових у місіях у різних куточках планети дає змогу державі отримати більшу дипломатичну та економічну вагу, тобто впливати на світ у своїх інтересах.

Партія «Європейська солідарність» виступила з пропозицію, щоб Президент України та Верховна Рада прийняли спільну заяву про те, що Київ підтверджує своє прагнення отримати План дій щодо членства у НАТО, — ​необхідний крок до повноцінного членства. Однак ця ініціатива була проігнорована новою владою.

Є єдина ситуація, коли держава-член НАТО зобов’язана воювати — ​в разі, якщо на когось з учасників НАТО буде напад. Як прописано в ст. 5 їхнього договору, збройний напад на одного або на кількох членів НАТО розглядається як напад на всіх.

Якби Україна не розкачувалась, а вступила в Альянс разом з Естонією чи Польщею, то Росія ніколи б не анексувала Криму. Бо така її спроба фактично означала б оголошення війни всім 29 державам НАТО.

Міф 2-й: Україну не візьмуть в НАТО, бо ми маємо територіальні проблеми

Такого пункту нема в жодному документі НАТО. Усе вирішується індивідуально. Хоча, звісно, війна з Росією ускладнює наш процес вступу. Але це аж ніяк не означає його неможливість. Тут можна нагадати слова п’ятого Президента Петра Порошенка, який говорив, що і безвіз, і Томос здавалися для воюючої держави недосяжними. Але ж ми їх отримали. Так само і з НАТО, — ​треба по-справжньому прагнути, працювати — ​і все вийде!

Міф 3-й: в НАТО усі танцюють під американську дудку

США справді виділяють на свою армію найбільше коштів з-поміж інших держав (у 2018 році країни НАТО загалом витратили на оборону трильйон доларів. Майже 70% цієї суми припадає на Вашингтон).

Лідер США Дональд Трамп, до речі, вимагав, щоб партнери по Альянсу збільшили своє видатки та армію (не менше 2%, як передбачено Договором). Але рішення в НАТО приймає не той, хто багатший, а усі гуртом, консенсусом. Вага голосу Естонії чи Канади — ​однакова. Тобто якщо хоча б одна держава проти — ​рішення не буде!

Міф 4-й: під час об’єднання Німеччини 30 літ тому лідери НАТО обіцяли, що блок не буде розширюватися на схід

Жодних таких обіцянок зроблено не було. От що з цього приводу заявив безпосередній учасник тих подій Михайло Горбачов: «Тема розширення НАТО не обговорювалася взагалі й у ті роки не порушувалась. Кажу це з повною відповідальністю. Жодна східноєвропейська країна це питання не порушувала, навіть після припинення існування Варшавського договору в 1991 році. Не ставили його і західні лідери».

Міф 5-й: Коли Україна вступить в НАТО, у нас хазяйнуватимуть іноземці

Україна і далі житиме за своїми законами. Але щоб вступити в НАТО, треба привести до високих стандартів та норм своє військо та господарку (таких стандартів — ​увага! — ​аж 1500). У цьому — ​безсумнівна вигода. Навіть країни, які не прагнуть вступу в Альянс, все одно орієнтуються на його стандарти. Інвестори значно охочіше вкладають гроші в держави-члени НАТО, бо вони більш розвинені та захищені. Україна від Альянсу вже отримує фінансову допомогу, озброєння та проводить спільні навчання військових.

А що ми маємо від «альтернативної» Росії? Лише агресію з танками та «Буками», тобто смерть.

 

Наша довідка:

У 2019-му НАТО виповнюється 70 років. Згідно з даними соціологічної групи «Рейтинг» 54% українців схвалюють вступ України в Альянс, 29% – проти, інші не визначились. При Порошенку було внесено зміни до Конституції України, де записали, що наша держава прагне стати повноправним членом НАТО та Європейського Союзу.

У грудні відбудеться черговий саміт НАТО (проходить раз у рік). Партія «Європейська солідарність» виступила з пропозицію, щоб Президент України та Верховна Рада прийняли спільну заяву про те, що Київ підтверджує своє прагнення отримати План дій щодо членства у НАТО, – необхідний крок до повноцінного членства. Однак ця ініціатива була проігнорована новою владою. На словах команда Зеленського – ніби й за вступ, а на ділі робить для цього значно млявіші зусилля, ніж це було раніше.

Василь РОГУЦЬКИЙ.


Передрук або відтворення у будь-якій формі цього матеріалу без письмової згоди volyn.com.ua заборонено.