«Родинний вихідний» у Волинській обласній бібліотеці для дітей вдався на всі сто!
Буркотіння відставляймо – швидше тісто розчиняймо!
Власноруч ліпитимемо святковий настрій… Карнавал цьогорічного грудневого погодного безумства добігає кінця. Точніше сказати, добігає свого кінця грудень. А які сюрпризи готує нам природа вже після Нового року – хто його знає…
Сергій ХОМІНСЬКИЙ,
доцент кафедри соціальних комунікацій СНУ імені Лесі Українки
Скажімо, двір нашої багатоповерхівки ще перед днем святого Миколая прикрасили яскравою ілюмінацією. Гарно вийшло! Але треба бачити те миготіння електричних гірлянд… над зеленим-зеленісіньким газоном. Що вже казати про потребу щодня ретельно чистити одяг та взуття – бо ж неодмінно «знайдеш» на міських вулицях якусь калабаню зі справжнісінькою багнюкою.
А чого варті численні ялинкові ярмарки, які вже днів із десять працюють у місті! Зелених красунь… просто встромлюють у розкислу від дощів землю – ну прямісінько, як колись у снігові замети…
І от скажіть, звідкіля ж йому, тому святковому настрою, в цій ситуації узятися? На щастя, у нашому житті вистачає не лише таких, як оце я зараз, буркотунів. Не бракує й безнадійно невиправних оптимістів. Людей, які здатні бачити оті «зорі в калюжах».
Одним словом, діставайте борошно, сіль та олію! Розчинятимемо тісто й власноруч ліпитимемо хороший, душевний і справді святковий настрій!
Хтось вечорами «ловить на телефон» кадри чудернацького відображення у тих самих калюжах новорічних ялинок та святкової ілюмінації. А потім ділиться фотографіями зі світом у соцмережах. Хтось знімає жартівливі ролики «передріздвяних забав» у грудневій багнюці…
Проте трапляються й такі, котрі йдуть ще далі – й беруться… за ліплення сніговиків. Приміром, Волинська обласна бібліотека для дітей днями організувала черговий передноворічно-різдвяний захід. У центрі уваги, звісно, традиційно була Її Величність Книга (а якщо конкретно, то діти поринули у дивовижні пригоди Сніговика-поштовика з казки Володимира Сутєєва «Ялинка»). «Закріпити» ж прочитане вирішили якраз ліпленням кумедних сніговичків!
«Пане кореспонденте, а ти часом не перегрівся трохи цього аномально теплого грудня?!» – цілком логічно зауважить хтось із читачів. Бо з чого ж їх ліпити нині – хіба з багнюки?
Проте працівники книгозбірні разом із дітками вихід знайшли, використавши для створення своїх фігурок… солоне тісто.
І вийшли ті сніговички, як справжні. Хоча чого ж «як»? Просто справжні-справжнісінькі!
Одним словом, діставайте борошно, сіль та олію! Розчинятимемо тісто й власноруч ліпитимемо хороший, душевний і справді святковий настрій!
А там, дивись, і небесна канцелярія схаменеться. І до Різдва (або ж відразу після нього) таки трохи притрусить-приморозить. Звідкіля знаю? Та Сніговик на вухо нашептав…
