Степан Федік — із тих мисливців, для яких полювання — це не заготівля м’яса і хутра, а відпочинок на природі.
«Казали про нас: уже звіра не буде — все винищать. А тепер у нашому лісі навіть рись з’явилася»
Степан Федік очолює громадську організацію «Сто ходів», яку в 2016–му створив разом із однодумцями у селі Піщане Камінь–Каширського району. І всі вони гуртом довели, що при добрих господарях звірів у лісі більшає
— Найпам’ятніша подія для мене в нинішньому році, — каже Степан Іванович, — це вибори президента України. Усі хочуть, щоб у країні були зміни на краще. Насамперед, аби економіка розвивалася і люди мали роботу. А то поки ми будемо про мову суперечки вести, то українці почнуть говорити польською, виїжджаючи у пошуках кращого заробітку за Буг. Наш народ трудолюбивий, сумлінний. Тільки треба дати їм роботу з достойною платнею. А Європу треба у себе вдома будувати. Скажу, що я з тих, хто голосував за Володимира Зеленського, маючи надію, що йому вдасться досягти перемін, яких ми всі так прагнемо.
Це якщо про глобальне говорити. А коли про більш приземлене мову вести, те, чим щодня живемо, то це, звичайно, наше господарювання в лісі. Як тільки ми одержали в оренду мисливські угіддя (а це понад 18 тисяч гектарів), доводилося чути від людей: «О це вже звіра не буде — все винищать». Багато хто був налаштований на те, що, відчувши себе господарями, мисливці все підряд будуть відстрілювати. І для мене перемогою є те, що на третьому році нашої праці думка змінилася. Звірів у лісі побільшало. Про це свідчать не лише цьогорічні підрахунки спеціалістів, зокрема екологів, — кожен мисливець, котрий любить походити з рушницею, підтвердить цей факт.
А Європу треба у себе вдома будувати.
Я з приємністю можу сказати, що ми — не заготівельники м’яса і хутра, це точно. Якщо повертаємося з лісу без трофеїв, то не робимо з цього трагедії. Думка у кожного така: добре, що не застрелив нічого, — наступного разу буде за чим ходити. До речі, у наших лісах зустрічаються не лише вовки, а й рись — її сліди нещодавно бачили на піску. А вони не будуть затримуватися там, де нема звіра. Поява цих хижаків означає, що і кабанів, і козуль побільшало.
А ось чи закінчиться війна у 2020–му? Всі війни рано чи пізно кінчаються. І настає мир. Я знову ж таки про Президента України Володимира Зеленського скажу: мир був однією з головних обіцянок у його виборчій програмі. Тоді нинішній глава нашої держави запевняв, що завершить війну і поверне тимчасово окуповані території. Віддаючи голос за нього, вірив цьому. І нині сподіваюся, що не доведеться розчаровуватися. Найстрашніше — це те, коли президенти брешуть…
