180–90 =360? або Що таке «туристична депортація» - «Волинь» — незалежна громадсько–політична газета
Курси НБУ $ 27.20 € 29.58
180–90 =360?  або Що таке «туристична депортація»

Те, чого найбільше бояться всі наші заробітчани...

Фото ibusiness.pl.

180–90 =360? або Що таке «туристична депортація»

До віконечка паспортного контролю — ​черга. Жінка з валізою, яка сягає їй вище пояса, схвильовано обертається і щось голосно шепоче сусідці. Своєю метушнею вона привертає до себе увагу, а після короткої розмови з полькою стає в групу осіб для повернення додому. (Виявляється, найпоширеніші відмови у в’їзді до ЄС — ​«недоведена мета подорожі» та «нестача коштів»). «Ото заробила!» — ​скрушно хитає головою співрозмовниця жінки уже в автобусі. Односельчанка хотіла допомогти багатодітній сім’ї і взяти матір сімейства з собою на роботу на місяць, позичила гроші сусідці на виготовлення документів, і ось — ​результат

Польські митники цього року активно розпитували подорожувальників про мету і тривалість туристичної поїздки, частенько вказували терміни, в які потрібно повернутися додому, а ще відправляли назад в Україну, наголошуючи на недостатній сумі коштів. З цієї причини, до речі, минулого року вдома залишилося 4370 українців. Для орієнтації: за даними Мінсоцполітики, 2018-го кількість трудових мігрантів сягала більше 3 мільйонів 200 тисяч, 77 відсотків з них їхали працювати на сезон.

Сезонні заробітки — ​дуже популярний спосіб поповнити ​свій домашній бюджет і «позашивати дірки» біовиживального рівня: поїсти-взутися-вдягнутися, поділитися з аптеками, оплатити шкільні та вузівські витрати, комунальні рахунки… А якщо ще й ремонт чи відпочинок!.. Вищий рівень — ​вкладання коштів у будівництво житла, маленький бізнес… Однак важко нам прийняти правила перетину кордону — ​ну що хоч роби! Взяти хоча б списки заборонених для ввезення до ЄС продуктів швидкого псування, до переліку яких потрапило і… сало! Гучна історія: пасажири переповідають, як в одному з рейсових автобусів юнак за кілограм сала заплатив 220 злотих штрафу! А в списку — ​м’ясо-молочні продукти, яйця, консерви.

Коли ж людина все-таки порушила термін перебування за кордоном через прикру помилку у своїх підрахунках, то її чекає заборона в’їзду в будь-яку країну ЄС мінімум на шість місяців. Максимальна заборона — ​5 років.

— Як же так: горілку можна провозити, а закуску — ​ні?! — ​дивується господар-поляк, до якого приїхали заробітчани-українці, переповнені емоціями після перетину кордону.

Список «як же так» можна продовжувати, і він у кожного свій, але суть у тому, що «в чужий монастир зі своїм статутом не ходять». Правил потрібно дотримуватися.

Однак… Через звичайну неуважність українці, особливо з біопаспортами, потрапляють у розряд порушників. Прострочення дозволеного терміну перебування в ЄС стає причиною депортації. Бо, як виявилося, багато хто просто неправильно рахує ті 90 днів, протягом яких турист може перебувати в країні Європейського Союзу. Пастка полягає в тому, що ці дні дуже рідко збігаються з календарним півріччям. Для прикладу: українець у Варшаві підраховує свої дні 15 вересня. Отже, від 15 вересня лічимо 180 днів до початку року і тоді півріччя для конкретного туриста розпочинається 20 березня. Якщо у цьому проміжку сумарне перебування у Польщі становитиме 88 днів — ​краще вже збиратися додому! Якщо ж у запасі є ще десяток днів, то півріччя вже рахуватиметься, наприклад, із 30 березня по 25 вересня.

Коли ж людина все-таки порушила термін перебування за кордоном через прикру помилку у своїх підрахунках, то її чекає заборона в’їзду в будь-яку країну ЄС мінімум на шість місяців. Максимальна заборона — ​5 років. Прізвище порушника реєструється у Шенгенській інформаційній системі і… Все не так страшно! Термін покарання можуть переглянути, тобто зменшити. Потрібно лише звернутися в консульство. Однак школярське розуміння півріч летить шкереберть, бо наступні 90 днів потрібно бути вдома, і рахуються вони з дня в’їзду в Україну. Отож 90 днів дозволеного перебування за кордоном розтягуються фактично на рік.

Урок 1: 180–90 = 360.

Урок 2: будьте уважні!

Попередні публікації із серії «Уроки європейського заробітчанства» шукайте на сайті volyn.com.ua.

Анастасія ПЕЦЕНЮК, дослідниця європейського заробітчанства