ХОЧЕТЕ ПРОЧИТАТИ КНИГУ — ​ПІДІТЬ У …КАФЕ - «Волинь» — незалежна громадсько–політична газета
Курси НБУ $ 28.18 € 30.90
ХОЧЕТЕ ПРОЧИТАТИ КНИГУ — ​ПІДІТЬ У …КАФЕ

Потрапите у «Новік» — ​не лише вип’єте смачну каву, а й почитаєте рідкісну книгу, поринете в справжню музейну атмосферу.

Фото Алли Лісової.

ХОЧЕТЕ ПРОЧИТАТИ КНИГУ — ​ПІДІТЬ У …КАФЕ

Громадськість Нововолинська стурбована закриттям книжкового магазину «Кобзар», який розміщувався в центрі міста. Натомість його мешканці отримали магазин швидкої їжі. В черзі на «переорієнтацію» — ​ще одна книгарня, у якій через нерентабельність змушені згортати роботу. Але поганий настрій через подібні пертурбації книгоманам — ​любителям помилуватися книжковим царством і прочитати щось новеньке — можна компенсувати, заглянувши в кафе під незвичною назвою «Новік» (похідна від Нововолинськ)

Не дивуйтеся, але тисячі (!) фоліантів зібрані, так би мовити, під одним дахом… закладу громадського харчування. Точної їх кількості ніхто не знає, адже інвентаризація ще попереду. Та й чи потрібна?

— Шукали літературу скрізь, де тільки могли, й де вона, м’яко кажучи, виявлялася зайвою, — ​розповів директор «Новіка» Вадим Грицак. — ​Багато привезли з пунктів збору макулатури, де, звісно, відбирали перш за все за гарним зовнішнім виглядом, збереженими палітурками, потім вже дивилися, хто їх автор. Доводилося платити більше. Та левова частка усього цього багатства — ​це пожертви нововолинців та мешканців інших міст і сіл, які активно відгукнулися на акцію «Принесіть книгу у «Новік»! Ми віддячували їм подарованими сертифікатами, на які можна було безплатно випити кави, з’їсти тістечко… Люди були задоволені, коли бачили, як їхні книги перекочували з сараїв та горищ на полиці нашого гарного затишного приміщення.

Люди були задоволені, коли бачили, як їхні книги перекочували з сараїв та горищ на полиці нашого гарного затишного приміщення.

Усе почалося з того, що власник цього незвичайного кафе, який дуже захоплюється книгами, вирішив відкрити біля «сотки» (так називають головну вулицю шахтарського міста) сімейну безалкогольну кав’ярню, яка приваблювала б асортиментом запашного напою, високим рівнем обслуговування, неповторним дизайном. Потім зрозуміли, що цього мало, й додали в меню вишукані страви. Але найголовніше — ​все приправили фантазією і любов’ю. У цьому переконуєшся, щойно переступиш поріг закладу.

— Коштів на облаштування пішло не так і багато, адже переважно все робили своїми силами. Пофарбували плити, поставили скрізь, де можна, нові стелажі, які прикрасили старовинними речами, картинами і, звісно, книгами, — 32-річний директор не приховує задоволення від результатів роботи. — ​І приємно, що відвідувачів у будь-який день у нас вистачає. Як дорослих, так і молоді, дітей. Особливо приємно бачити, коли, смакуючи чаєм, кавою або соком, вони гортають книги, які в нас у вільному доступі.

Вінілові платівки  та ретроприймач  – як спомин про 60-80-ті роки минулого століття.
Вінілові платівки та ретроприймач – як спомин про 60-80-ті роки минулого століття.

 Коли запитала в директора, яка література в них є і яка у тренді, він, усміхаючись, сказав: «Дивіться самі — ​є різна: історична, радянська і зарубіжна класика, дитячі видання, словниково-енциклопедична, технічна. Але найбільше, напевно, все ж таки книг українських авторів…»

Навпроти столика, де ми бесідуємо, на видному місці — ​«Тарас Шевченко. 8-й том. Живопис і графіка», 1963 року випуску. Поруч для декорації — ​гарний пейзаж невідомого автора та музичні інструменти 70-х років минулого століття. Коли придивилася уважніше, в одному із трьох залів знайшла багатотомник Івана Франка, книги Олеся Гончара, Михайла Стельмаха, Романа Федоріва, Лесі Українки, Юрія Смолича, Ірини Вільде, Миколи Гоголя, Володимира Короленка та багатьох інших.

У центрі — ​зимова (хоч тут помилуєшся) інсталяція, доповнена знову ж таки раритетними предметами вжитку — ​серветками, вишитими картинами та гобеленами. Меблі в основному теж антикварні, окремі з яких навіть привезені з Європи, як дізналася, реставровані, біля яких на стінах вмонтовані вишукані вази. Поруч артефакти минулого — ​радіоприймачі, платівки, фотоапарати. І на видному місці — ​томи Вальтера Скота, Майн Ріда, Теодора Драйзера, Жоржа Амаду, Жорж Санд, Андре Моруа, Олександра Дюма, Агати Крісті, Ромена Ролана. Тобто ті, які колись проблемно було знайти «вдень з вогнем», а в багатьох випадках в домашні бібліотеки вони потрапляли лише по великому «блату». Як, зрештою, і видання російських класиків, які в гарному стані представлені на полицях. Тут ви знайдете Івана Буніна, Салтикова-Щедріна, Некрасова, Михайла Шолохова, Олександра Бєляєва, Олексія Толстого.

Домашню, затишну атмосферу всіх трьох залів створюють оригінальні підсвічники та екзотичні вазони. А ще — ​неперевершений запах кави! Тут готують її більш як за двадцятьма рецептами. До того ж освою-

ють нові альтернативні способи заварювання. Одну з них, приготовлену за найновішим, — ​харіо V60 — ​пропонують продегустувати мені. Смачно, а загалом — ​незвично і насправді креативно!


Передрук або відтворення у будь-якій формі цього матеріалу без письмової згоди volyn.com.ua заборонено.