«Якщо вона нам гол заб’є — додому не поїдемо, а підемо пішки…» - «Волинь» — незалежна громадсько–політична газета
Курси НБУ $ 26.76 € 29.17
«Якщо вона нам гол заб’є —  додому не поїдемо, а підемо пішки…»

Ангеліна Ліщук за футбольні досягнення одержала 28 медалей і 7 кубків.

Фото Юлії МУЗИКИ.

«Якщо вона нам гол заб’є — додому не поїдемо, а підемо пішки…»

Тринадцятирічна Ангеліна Ліщук із Нової Руди Маневицького району, граючи у складі ФК «Городок», стала єдиною дівчинкою–учасницею районних футбольних баталій й отримала звання «Родзинка чемпіонату Маневицького району з футболу-2019»

Восьмикласниця Ангеліна і дня не проводить, не копнувши м’яча. Вже чотири роки вона є вихованкою Маневицької ДЮСШ, учасницею дівчачої футбольної команди тренера Надії Шпак і шкільного футбольного гуртка, який веде вчитель фізкультури Віктор Сахарчук. А щоб і під час літніх канікул тренуватися, Ангеліна вирішила грати в чемпіонаті.

— Я ціле минуле літо їздила з дідусем Адамом Прохоровичем уболівати за футбольну команду «Городок». А цього року мій тренер Володимир Романік якось жартома сказав: «Ангеліно, а може, й ти будеш з нами грати?». На що дідусь відразу ж відповів: «Ну а чому б і ні!!!» — розповідає юна футболістка.

Вона зауважує, що їй комфортно на полі з хлопцями, вони її поважають і ніколи не ображають.

— Коли грали на виїзді в інших селах, усі вболівальники дуже дивувалися, що в команді є дівчина. А як до нас приїжджали футболісти, часто чула від них: «Якщо вона нам гол заб’є — додому не поїдемо, а підемо пішки…» — усміхаючись, каже спортсменка.

Ангеліні комфортно на полі з хлопцями, вони її поважають і ніколи не ображають.

Ангеліна Ліщук за футбольні досягнення одержала 28 медалей і 7 кубків. Зокрема, минулоріч її колекція нагород поповнилася відзнаками в номінаціях «Кращий гравець» («Любарт», Луцьк) та «Кращий бомбардир» («Кубок Ангелів», Івано–Франківськ), а в 2018–му її було визнано кращим нападником дівочого футзального турніру в смт. Андріївка Харківської області та футзального турніру до дня святого Миколая в Маневичах.

І батьки, й дідусь з бабусею захоплення Ангеліни підтримують і радіють за неї. Мама, Марія Адамівна, теж змалку обожнювала спорт, особливо футбол і теніс, та якось не було змоги в цьому напрямі розвиватися. А зараз вона дуже тішиться успіхами доньки, а точніше навіть сказати — доньок, бо в них у сім’ї дві юні футболісточки. Молодша сестра, п’ятикласниця Юля, теж тренується в Маневицькій ДЮСШ.

— Ангеліна дуже самостійна, й хороший організатор. Влітку пообдзвонює друзів, й усі разом — і хлопці, і дівчата — ганяють м’яч, — розповідає Марія Адамівна. — Якщо гурт дітей малуватий, то воротарем призначає свого молодшого братика — п’ятирічного Миколку, якому теж до вподоби футбол.

А на змагання в різні міста України юна спортсменка вирушає зазвичай зі своїм дідусем, який возить її мотоциклом щораз на тренування та матчі в Городок. Якщо від свого тата Ангеліна часом і може почути, що «футбол — не дівчача справа», то Адам Прохорович так не вважає і всіляко підтримує внучку. Та й не тільки її, а всю футбольну команду, для якої і хороших гравців у навколишніх селах вишукує, і транспорт знаходити допомагає.

Своєю участю у чемпіонаті району з футболу Ангеліна задоволена, дуже дякує тренерові Володимиру Романіку й представникові команди Євгену П’ятигорику за можливість грати й пишається тим, що ФК «Городок» переміг у чемпіонаті. Яку професію обрати дівчинка ще не знає, та переконана, що в її майбутньому точно буде футбол.

Юлія МУЗИКА.


Передрук або відтворення у будь-якій формі цього матеріалу без письмової згоди volyn.com.ua заборонено.