Чому розумним важко бути щасливими - «Волинь» — незалежна громадсько–політична газета
Курси НБУ $ 26.87 € 29.93
 Чому розумним важко бути щасливими

Особи з високим IQ ніколи не перестають шукати чогось більшого і не вміють просто радіти життю.

Фото Pixabay.

Чому розумним важко бути щасливими

Чи помічали ви серед свого оточення, що по–справжньому освічені і глибокі люди нерідко нещасливі? Так, у них зазвичай є чоловік чи дружина, діти, друзі, хороша робота. Але щось все одно змушує їх відчувати самотність і смуток. Фахівці називають 6 основних причин, чому щастя — ​такий рідкісний гість у житті розумних людей

1. Вони постійно аналізують. Люди з високим коефіцієнтом IQ схильні до надмірного обмірковування всього, що відбувається в їхньому житті і навколо них. З часом це вимотує, втомлює, особливо якщо роздуми призводять до невтішних висновків.

Вам доводилося чути вислів «Невігластво — ​це справжнє блаженство»? І це правда: чим менше розумієте, тим більш безтурботними і щасливими відчуваєте себе. Той факт, що ви ясно бачите істинне «я» людей і мотиви їхніх вчинків, зовсім не додає щастя. Через це відчуваєте себе абсолютно розчарованими в цьому світі. Не кажучи вже про почуття, які виникають у зв’язку з роздумами на філософські теми буття, про глобальні катастрофи і життєві проблеми, які не мають вирішення.

2. У них, як правило, високі стандарти. Розумні люди точно знають, чого вони хочуть, і не погоджуються на меншу умову. Це означає, що їм набагато важче, ніж іншим, відчувати задоволення від своїх досягнень, стосунків із партнерами, друзями, колегами — ​буквально від усього, що є в їхньому житті!

Більше того, найчастіше у таких людей — ​ідеалістичні погляди на світ. Тож при зіткненні з жорстокою реальністю, де виживають спритні, вони відчувають глибоке розчарування.

3.Надмірна вимогливість до себе. Ще одна причина, що перешкоджає щастю, — ​розумні і глибокі люди занадто строгі до себе. І йдеться не лише про досягнення та невдачі. Вони завжди аналізують свою поведінку і завжди знаходять за що собі дорікнути. Схильні іноді згадувати ситуацію, яка сталася ще минулого року чи місяць тому, коли вчинили не так, як хотіли або повинні були, — ​і все, сон як рукою зняло до ранку. Це викликає почуття провини, незадоволення собою, негативні емоції, з якими щастю, на жаль, не по дорозі.

Багато людей із високим IQ страждають від психологічних проблем.

4. Розумним реальності недостатньо. Люди з високим IQ ніколи не перестають шукати чогось більшого: нові горизонти, сенс, мету. Ті, хто мислить глибше, не зупиняються на досягнутому. Їх неспокійний розум не дає їм розслабитися і насолоджуватися «хорошими речами в житті». Тривіальна реальність нудна для них. Вони жадають чогось фантастичного, ідеального, незвичайного… І, звісно ж, не знаходять цього в реальному світі. Чи доводилося вам відчувати, що потрапили сюди випадково, що насправді ви з іншого століття або навіть планети? У глибоких особистостей часто виникають такі відчуття. Як можна бути щасливим, коли ви чужі в цьому світі?

5.Відсутність справжнього контакту і розуміння з боку інших людей. По суті, всі ми прагнемо одного — ​справжнього взаєморозуміння. Як приємно розмовляти з однодумцем, знаючи, що він дивиться на світ так само. На жаль, люди, схильні до аналізу, дуже рідко можуть похвалитися такою єдністю з кимось, вони відчувають себе самотніми і чужими. Здається, ніхто на світі не може розгледіти глибину їхнього розуму.

Науково доведено, що особам із високим IQ соціалізація тільки заважає стати щасливими. На відміну від людей із середнім інтелектом, яким вона просто необхідна. Це не означає, що розумні не потребують спілкування. Вони просто хочуть розмовляти про цікаві та значущі речі, а не про знижки в магазинах, погоду і плани на вихідні.

Зайве нагадувати, що в наші дні все складніше знайти людину для інтелектуального спілкування, суспільство зациклене на споживанні, отриманні матеріальних благ. Це сумно, але це правда.

6. Багато людей із високим IQ страждають від психологічних проблем. Написана вже не одна наукова робота із психіатрії, де автори пов’язують психічні розлади, наприклад соціофобію або біполярний розлад, із високим коефіцієнтом IQ. Можна стверджувати, що це свого роду «побічний ефект» великого розуму? Хто знає. Наука ще не може так глибоко проникнути в таємниці людського мозку. У той же час розумні люди, які не страждають психічними розладами, також схильні до так званої екзистенціальної депресії, яка часто є результатом надмірного мислення. Якщо ви часто все аналізуєте, то в якийсь момент починаєте міркувати про життя, смерть і сенс існування. Ви намагаєтеся переосмислити все своє життя, і смуток без будь–яких причин гарантований.