Тарас із Волині став Героєм. Посмертно…
Незадовго до загибелі його мама написала проникливий вірш, який, на жаль, став пророчим
Президент Володимир Зеленський присвоїв звання Героя України з удостоєнням ордена «Золота Зірка» молодшому лейтенанту 24–ї окремої механізованої бригади імені короля Данила Тарасу Матвіїву, який загинув під час бою 10 липня у районі села Троїцьке Попаснянського району Луганської області.
Під час ворожого обстрілу 31–річний Тарас врятував двох своїх побратимів.
«Тарас Матвіїв на фронті з початку війни. Був волонтером і добровольцем, а у 2019–му почав службу в лавах ЗСУ. Під час ворожого обстрілу 31–річний Тарас врятував двох своїх побратимів, допомігши їм дістатися в безпечне місце. На жаль, сам загинув від ворожої міни. Саме завдяки таким людям Україна вистоїть і переможе. Це — приклад цінностей молодих поколінь українців, які творять нашу країну. Вічна пам’ять Герою», — сказав глава держави.
Тарас Матвіїв народився 18 лютого 1989 року у селі В’язівне Любешівського району Волині в сім’ї Валентини та Тараса Матвіївих, які згодом переїхали у місто Жидачів Львівської області. Він був у них єдиним сином. Мама Тараса — поетеса Валентина Матвіїв — цьогоріч у травні написала вірш, який, на жаль, став пророчим.
Василь КІТ.
Матері воїна
Валентина МАТВІЇВ
Одні казали їй: «Пишайся сином!»
А інші: «Нащо він туди пішов?!..» –
Гірчило їй від слів таких полином,
А часом аж холола в жилах кров…
Ну, як таке ви можете казати
У вічі цим найкращим матерям,
Які зростили мужнього солдата,
Що не віддасть Вкраїни ворогам?!
Чи ж не бажала б мати йому долі,
Далекої від клятої війни?!..
Щоб він у хаті жив, а не у полі,
Щоб на очах росли його сини!..
Та він обрав собі таку дорогу,
Щоб потім міг сказать своїм синам:
«Я все зробив, сини, для перемоги,
Аби здобути долю й волю вам».
Отож, коли лунає сміх дитячий
Поміж щасливих мирних ваших днів –
Згадайте матір, що десь тихо плаче
І молиться за воїнів–синів.
