Курси НБУ $ 39.22 € 42.37
Чому двом школам у Ківерцях забороняють приймати учнів у 10–й клас?

9 років тут навчались, а тепер — зась.

Фото Людмили ЯКИМЧУК.

Чому двом школам у Ківерцях забороняють приймати учнів у 10–й клас?

Серпневі дні збігають особливо швидко. І ті, чиє життя пов’язане зі школою, підготовкою до навчання дітей чи внуків, — ​всерйоз переймаються проблемами освіти, непокояться кожною дрібничкою. Тому й вирує спекотне закінчення літа не лише в природі, а й серед мешканців Ківерцівської громади

«Ходять тепер батьки і просять, аби їхніх дітей взяли на навчання…»

Уляну Логвінову, жительку райцентру, змусило звернутись до редакції газети «Волинь» становище з «оптимізацією» в тутешніх закладах освіти. Ми зустрілися з нею і попросили прокоментувати ситуацію, адже в місті вирує невдоволення, збираються батьки школярів, самоорганізовуються для вирішення проблеми, та чи достукаються до влади, яка вже все вирішила?

Тож, Уляно Олександрівно, по суті справи прошу…

— Після утворення Ківерцівської ОТГ у грудні 2018 року виявилося, що освітньої субвенції на фінансування навчальних закладів катастрофічно не вистачає. Тому у 2019–му «оптимізували» (ліквідували й реорганізували) заклади позашкілля, гуртки, зрізали надбавки вчителям за престижність професії, внаслідок цього бюджетна діра зменшилась, але не зникла. У зв’язку з цим у травні 2020–го міська рада зібрала робочу групу, щоб напрацювати стратегію реформування освітньої галузі. І напрацювали — ​вирішили об’єднати ЗОШ № 1 та № 5, а заодно заборонити цим школам приймати дітей у 10–й клас. Крім того, у ЗОШ № 1 зводять 3–й клас, у якому буде навчатись 34 дитини, заборонили прийом учнів у ЗОШ № 5 до трьох перших класів, дозволивши лише два.

Вочевидь, такі кроки не можуть прийматися лише владними рішеннями. Мала б вивчатися думка різних сторін, зокрема батьків.

— Проте з батьками десятикласників не вважали за потрібне зустрітись і пояснити таку позицію. У дітей теж ніхто не поцікавився, де вони хочуть учитися в старших класах? А свій вибір вони, учні, вже зробили: не пішли до інших закладів, бо хотіли здобувати освіту в рідній школі.

Рішення про затвердження мережі навчальних закладів без 10–х класів прийняли 23 липня, позбавивши дітей можливості вступити до деяких коледжів (наприклад, набір у медичний уже закінчився). Місцеві депутати не зважили на протести учнів і відхилили петицію про відтермінування заборони прийому заяв до 10–х класів, не давши таким чином змоги спланувати подальше навчання.

А що ж тепер?

Невже під час пандемії коронавірусу збільшення чисельності учнів у класі — ​це саме те, що потрібно?! Як у таких умовах дотримуватися соціальної дистанції між дітьми?!

— Ходять тепер батьки по трьох школах міста і просять, аби дітей узяли до 10–го класу. Найближчою і найзручнішою територіально є ЗОШ № 3, проте тут уже прийнято 35 заяв на один (!) клас, а ще один не дозволяють набирати. Залишаються ЗОШ № 4 і гімназія, в якій відкриють додатковий клас спеціально для «вигнанців». Байдуже, що добиратись до цих закладів треба через залізничну колію у невстановлених для цього місцях. 30–40 хвилин до навчального закладу сумнозвісними ківерцівськими дорогами з важезним рюкзаком на плечах здоров’я учням, звісно ж, не додадуть. Виходить, що у своїх школах, у своїх — ​батьками відремонтованих — ​класах діти вчитись не можуть, а організувати додаткові класи для них же в інших школах — ​будь ласка. Яка ж це економія?! Чи питання все–таки не в економії? У багатьох складається враження, що ця так звана оптимізація спрямована виключно на те, щоб ліквідувати ЗОШ № 1. Історія її існування з 1990 року — ​це історія її нищення. Спочатку, щоб розпочати будівництво нової типової школи на 1500 учнів, та ще й із басейном, зруйнували два корпуси ще з польського періоду, спортивний майданчик, спортзал, їдальню, звели два поверхи нового приміщення, яке успішно розібрали у 1997–му через буцімто невідповідність фундаменту.

Дивне складається враження. Те, що будувалося, виживало навіть у найважчі часи (маю тут на увазі не лише, до прикладу, найстарішу першу школу, про зустріч з нагоди 50–річчя першого випуску якої писала минулоріч, а й редакцію районної газети, багато інших установ), якось надто легко руйнується, найгострішим ножем проходить по серцях людей, які творили, а не руйнували для краян… Чому ж так, як ви вважаєте, Уляно Олександрівно?

— Заборону набирати учнів до 10–х класів пояснюють малою кількістю учнів у них. А це має свої причини: низька народжуваність у той період, а також цілеспрямоване нехтування владою потребами дітей, які навчались у ЗОШ № 1, — ​всі ці роки вони обходились без спортивного та актового залів, їдальні. Звичайно, пристосовувались, як могли, — ​в підвалі облаштували спортивну кімнату, придбали термоси, в яких носили обіди з їдальні корпусу початкових класів, робили ремонти, купували меблі. А тепер маємо те, що маємо. Сьогодні заборонили 10–й клас, а завтра що? Закриють школу? Невже під час пандемії коронавірусу збільшення чисельності учнів у класі — ​це саме те, що потрібно?! Як у таких умовах дотримуватися соціальної дистанції між дітьми?!

«Дозвольте дітям навчатись у своїх школах!» — ​закликає Уляна Логвінова, світлину якої на фоні рідної першої школи зробила її дочка Оксана Нікітюк, котра чимало років віддавалася роботі в молодіжному відділі, очолювала районний центр для дітей, сімей та молоді (який теж знищили тепер), тому і їй, а ще як мамі десятикласниці, теж пече ця проблема.

 

Міська влада захищає таку оптимізацію законом, який буде діяти з 2024 року

Місто обростає новими збуреннями й обговореннями, зустрічами, зверненнями стосовно цієї теми. 11 серпня в райцентрі відбулася робоча зустріч керівництва Волинської обласної державної адміністрації з представниками Ківерцівського, Луцького та Рожищенського районів. Заступники голови ОДА Олександр Троханенко та Анатолій Костик, помічник патронатної служби апарату Сергій Бизов, керівники структурних підрозділів облдержадміністрації і територіальних установ дослухалися до проблем громад. Розмова відбувалася на площі біля пам’ятника Тарасові Шевченку з дотриманням карантинних обмежень. Такі робочі зустрічі з представниками районів проводяться з ініціативи голови обласної державної адміністрації Юрія Погуляйка з метою обговорення проблемних питань та напрацювання шляхів їх вирішення в найкоротші терміни. За можливості голова ОДА бере в них участь особисто, однак у той день він працював над не менш важливим питанням — ​добудови амбулаторій в області, тому делегував до району своїх заступників. Голова Ківерцівської ОТГ Володимир Жгутов озвучив проблематику щодо розвитку Ківерцівської ОТГ в контексті доєднання Тростянецької громади та Журавичівської сільської ради.

Я була присутня на цій зустрічі. І на перший погляд ніби все виглядає правильно. Голова Ківерцівської міської ОТГ Володимир Жгутов чітко окреслив основні питання, над вирішенням яких працює місцева влада. Акцентував на тому, що ведеться робота з приведення у відповідність до чинного законодавства мережі освітніх закладів та їх подальшого розвитку. Адже у зв’язку зі збільшенням площі громади та чисельності її населення зросте відповідно й сума видатків на утримання всіх установ, організацій, що функціонують на території ОТГ. Тому надважливо працювати над наповненням дохідної частини бюджету та максимально ефективним витрачанням коштів.

— Розвиток освітніх закладів — ​важлива тема, — ​наголосив Володимир Жгутов. — ​Бо по Ківерцівській МОТГ у класі має бути не менше 21 дитини. А в сільських школах є класи, у яких по 2–4– 5 учнів… Або й нема жодного. Це серйозне навантаження на бюджет, це пониження ступеня шкіл, пов’язане з оптимізаційними процесами. Та необхідно до 2024 року створити ефективну мережу, як того вимагає законодавство про загальну середню освіту.

У ході підготовки матеріалу за зверненням Уляни Логвінової намагалася поспілкуватися з окремими керівниками закладів. Виявляється, й у районній освіті щойно змінилося керівництво… Не всі готові до розмови на цю тему. Але «і нашим, і вашим» у цій ситуації не проходить.

Із наближенням Першовересня проблема лише набирає обертів. Допоки влада звертається до Кабміну, Міністерств освіти, фінансів щодо внесення змін у формулу розподілу освітньої субвенції, активізувалися батьки, громадські діячі. Бо проблема не лише у формулі, а й у законодавстві, хоча формула діє ще з 2017 року, але не враховує потреби у фінансуванні закладів освіти сільських територій, які згідно з Перспективним планом будуть приєднані до обласних чи районних центрів.

Після багатьох проведених зустрічей у Ківерцях десятикласникам шкіл №№1 і 5 дали можливість обрати для навчання ЗОШ №№3 і 4, гімназію. А для того, щоб доукомплектувати два класи третьокласників у першій школі, шукають ще 9  учнів з інших закладів.

 

 Коментар

Світлана Свиновей, керівник експериментальної школи № 5
міста  Ківерці:

— Згідно з новим Законом «Про загальну середню освіту» будуть діяти школи таких типів: початкові (1–4 класи), гімназії (5–9 або 1–9 класи) і ліцеї (10–12 класи, як виняток можуть бути 5–12 класи). Оскільки у нас немає 50 тисяч населення, то рішення про утворення ліцею прийматиме обласна рада. От міськрада і вирішила в авральному порядку виконувати Закон, хоча ще ніхто не спішить цього робити, адже є термін до 2024 року. Не дозволили нашій та першій школі набирати 10–й клас. А взагалі планують нас об’єднати в одну гімназію. У школі № 3 теж буде гімназія. Теперішня ж гімназія стане початковою школою, а № 4 — ​ліцеєм. n

Telegram Channel