Руслан Денисюк: «Специфіка нашої групи — ​ДТП, розрізаємо автомобілі» - «Волинь» — незалежна громадсько–політична газета
Курси НБУ $ 28.37 € 33.56
Руслан Денисюк: «Специфіка нашої групи — ​ДТП, розрізаємо автомобілі»

Фото нашого героя з бензорізом розмістили на вересневій сторінці календаря служби ДСНС.

Фото з особистого архіву Руслана Денисюка.

Руслан Денисюк: «Специфіка нашої групи — ​ДТП, розрізаємо автомобілі»

Про цього чоловіка дізналася від колеги з управління Державної служби надзвичайних ситуацій в області Володимира Нестерова: «Руслан двічі брав участь у ліквідації паводку в Карпатах. Хороший хлопець». Уже під час зустрічі рятувальник розповів, що працює в загоні особливого призначення і нещодавно витягав людину з криниці глибиною понад 20 метрів

«Надавати допомогу треба акуратно і якнайшвидше»

17 вересня є днем, коли годиться з вдячністю згадувати людей, які спеціально або волею долі взялися за місію рятувати життя. Руслан Денисюк із тих, хто на такі нехай патетичні, але правдиві фрази реагує просто. Каже: «Цю роботу теж комусь треба виконувати. Раз випало нам, значить мусимо». «Нам» і «ми» рятувальник вживає часто, бо є одним із чотирьох у, як він каже, зміні, від чиєї злагодженості часто залежить чиєсь серцебиття. Він працює рятувальником-мотористом у групі рятувальних робіт аварійно-рятувального загону спеціального призначення. Підрозділ названий так тому, що виконує особливі завдання: працює з наслідками повеней, стихійних лих, буревіїв, землетрусів, обвалів будинків, із яких потрібно діставати потерпілих. Утім, основна специфіка — ​виїзд на ДТП. «Розрізаємо автомобілі й дістаємо людей. Працюю з моторною технікою, гідро- й акумуляторним інструментом», — ​чітко розповідає Руслан. — За останні роки, аналізує, еменесники отримали багато техніки, автомобілі, рятувальне обладнання (різаки, розжими, домкрати), з якими значно швидше надавати допомогу, легше добратися до людини в автівці. «Якщо машину сплющило — ​ставиться домкрат на акумуляторі, вже не треба заводити маслостанцію, під’єднувати шланги», — ​деталізує рятувальник. На запитання про те, як справляється з важкими «картинами» аварій, як може не впадати в депресію, по-діловому пояснює: «Просто виконуєш свою роботу, знаєш, що мусиш зробити усе якнайшвидше, акуратно, правильно і передати людину до карети «швидкої допомоги».

Руслан є одним із чотирьох у зміні, від чиєї злагодженості часто залежить чиєсь серцебиття.

Руслан Денисюк розповідає, як багато залежить від командного духу: «Добре все вдається, якщо злагоджено працюємо: коли виїжджаємо на виклик, один мусить швидко те дістати, інший працює з інструментом, третій подає, четве­ртий контролює, наглядає за потерпілим (підтримує голову чи ноші підсовує)». Його колеги — ​це начальник зміни Віталій Дудік, фельдшер Андрій Франчук, водій Олександр Серединський. Керівником групи, який опікується чотирма змінами, є Андрій Павлович.

Особлива робота навчила Руслана Денисюка бути суперобережним на дорозі. Рятувальник каже,  що застерігає від обгонів кого тільки може.
Особлива робота навчила Руслана Денисюка бути суперобережним на дорозі. Рятувальник каже, що застерігає від обгонів кого тільки може.

 

«Щоразу восени в нас починається навчальний рік»

У Руслана Денисюка, як і в його колег, не випадково все розкладено по поличках: кожного вересня й аж до весни рятувальники, як школярі, сідають за парти. Він каже, що навіть якщо знаєш усе — ​мусиш повторити. Надто багато на кону. «Це відбувається на кожній зміні: в нас або кілька годин лекції, або практичного. Якщо виклик — ​зібралися, поїхали, вернулися — ​продовжуємо. Після де­яких виїздів непросто, але мусимо. Потім за навчальний рік здаємо тести й фізпідготовку», — ​пояснює Руслан. Сила й витривалість у цій професії — ​на одному з чільних місць. Переповідає ще свіжу літню історію: у селі Лище Луцького району чоловік вирішив звести рахунки з життям і кинувся у криницю. Глибина — ​понад 20 метрів, як рівень 8–9-го поверхів. Діставати загиблого випало саме Руслану: «Ми з хлопцями вирішили, що опустимо найлегшого. З чотирьох у зміні я виявився найстарший (1976 року народження. — ​Авт.), а за вагою найлегший. Викликали підмогу, причепили мені альпіністське спорядження. Як почали опускати, перші кілька секунд відчував щось таке незрозуміле, а потім налаштував себе, що ця робота нікуди від мене не подінеться, її треба виконати».

Руслан Денисюк у червоному шоломі готовий до спуску.

Руслан Денисюк у червоному шоломі готовий до спуску.

 

 З такими думками працював і на ліквідації наслідків повені в Карпатах, на Івано-Франківщині. Був там у 2008-му, спрямували й цього року. Згадує, як безперестанку відкачував воду з криниць, наповнених зливами по вінця.

«А хіба погано допомагати людям?»

Руслан Денисюк посилив ряди рятувальників 15 літ тому. У той час його скоротили з військового аеродрому, де працював після школи прапорщиків при Харківському інституті льотчиків на факультеті радіоелектронного зв’язку та забезпечення польотів авіації й таємного зв’язку. Почув від колишнього колеги про вакансії і знайшов нове покликання. Тепер він має 25 років вислуги, на роботу щоразу добирається з рідних Ківерців. Працює добу через три, з 9-ї до 9-ї незалежно від вихідних і свят. Розповідає: «У Луцьку чергують рятувальники на кількох вулицях, ми — ​на Боженка. Відповідаємо за обласний центр, Луцький, Рожищенський, Горохівський, Ківерцівський райони». За роботу Руслан отримує близько 12 тисяч гривень. Має на кого витрачати: разом із дружиною виховують двох доньок і сина. Цікавлюся, що скаже найменшому, коли підросте й захоче бути «як тато», — ​й чую: «Підтримаю. А хіба погано допомагати людям?».

Чи мають рятувальники свої прикмети? Руслан Денисюк розказує про форму. Мовляв, помітили, як тільки беруть додому прати, то наступного чергування стовідсотково будуть такі виклики, що повернуться в такій же. «Уже навіть командира просили, то він поставив у частині пральну машинку, щоб форму не забирали й це не працювало», — ​усміхається рятувальник. На запитання, що би побажали собі й колегам на професійне свято, не задумується ані на мить: «Терплячості, наснаги, менше виїздів, а якщо будуть, то менше загиблих і потерпілих».

Довідка управління ДСНС в області

У волинській службі з надзвичайних ситуацій працює 1076 осіб (62 в апараті). Пожежно-рятувальних частин та постів — ​25. А також діють новостворені аварійно-рятувальний та пожежно-рятувальний загони.


Передрук або відтворення у будь-якій формі цього матеріалу без письмової згоди volyn.com.ua заборонено.