Лучанин за одну ніч написав посвяту авторові пісні «Волинь моя» Степану Кривенькому (Відео) - «Волинь» — незалежна громадсько–політична газета
Курси НБУ $ 28.27 € 33.53
Лучанин за одну ніч написав посвяту авторові пісні «Волинь моя» Степану Кривенькому (Відео)

Юрист Миколай Шостак, у чиєму доробку вже сім книг поезії та прози, створив щиру осанну знаменитому Піснедарові, твір якого по праву вважають гімном нашого краю і співають українці по всьому світу.

Фото Лесі ВЛАШИНЕЦЬ.

Лучанин за одну ніч написав посвяту авторові пісні «Волинь моя» Степану Кривенькому (Відео)

Її проникливі слова торкаються сердець усіх, хто був знайомий зі Степаном Федоровичем, шанував його як людину і поважав за талант. Композитор прожив коротке життя, але протягом 50 років зумів подарувати людям стільки доброти, що вони й досі славлять скромного чоловіка з Вільхівки на Волині по всьому світі

 

 15 вересня минуло 28 років, відколи тато співає в Небесному хорі. А день 30 вересня вже вдесяте позолотить смутком згадку про маму Марію Климівну. Як і в земному житті, уявляю їх разом у Вічному — ​залюблених у спів, замріяних під ліричні мелодії…

Цьогорічне літо подарувало ще одне знайомство, яким дорожу, як і добрим ставленням усіх, хто знав моїх батьків. Дещо раніше в Мар’янівці селищним головою протягом 25 років люди обирали Бориса Олексійовича Шостака, а ось із його сином зустрічатися не доводилося. Пан Миколай Шостак (так він підписує свої книги) приїхав на батьківщину у справах, а в редакцію «Горохівського вісника» завітав зі своїм новим твором — ​піснею, яку іменував посвятою співцеві Волинського краю Степанові Кривенькому «Мов соловейко в гаю…» (осанна серця).

Розговорилися, і доля знову подивувала своєю непередбачуваністю, а вдача Миколи Борисовича — ​приязню і гармонійним поєднанням покликання юриста з даром поезії і прози. Писати вірші почав ще у школі, і досі гордиться, що одними з перших їх оцінювали читачі «районки». Працювати пішов рано, в 16 літ. Трудився на сезонних роботах на колишньому Горохівському цукровому заводі. Мріяв про студентство на історичному факультеті, однак у виш не вступив. Розсердився тоді на себе і всіх на світі настільки, що домігся виписки з результатами екзаменів, наполіг в облвно на вчителюванні без педагогічної освіти й був прийнятий учителем фізичної культури Заліської школи на Ратнівщині.

Маестро наш, Степане,
Стань, розгорни баяна,
Заграй, хай звеселиться вся земля! 

Служба в армії на Закарпатті в окремому винищувальному протитанковому дивізіоні вочевидь дуже змінила його погляди на вибір професії, бо після неї Микола Борисович обрав фах юриста. Судово-прокурорській справі навчався в Харківському юридичному інституті імені Ярослава Мудрого, християнській етиці — ​у Всесвітній заочній біблійній школі. Відтак працював юристом житлово-комунального управління в Луцьку, слідчим, в адвокатській компанії заслуженого юриста України Сергія Сафулька, сьогодні очолює власну юридичну контору.

Треба віддати належне багатогранності таланту цього ставного чоловіка, який протягом робочого дня спілкується з клієнтами, а потому поспішає на зустрічі з друзями-письменниками й музикантами, і кожної першої неділі місяця — ​на творчі вогники літературно-мистецької студії «Зорі над Стиром». «Спілкування з цими особистостями по-своєму надихає, окрилює, змушує працювати над власним стилем, захоплюватися доробками митців-однодумців. Читаємо вірші і прозу, ділимося новими ідеями, проводимо презентації книг», — ​розповідає про майстерню талантів її керівник Миколай Шостак.

Усміхається, пригадуючи, що писати його «прорвало після 45-ти». Тепер він — ​автор семи книг поезії та прози. Найновіша — ​«Жив-був Бог… Я — ​ЦАР-Народ-Сущий» — ​про встановлення Царства Божого на Землі на вищих духовно-етичних ідеалах Універсуму, задекларованих українським Майданом. Свого часу написав дитячий гімн України, скласти ж посвяту заслуженому працівникові культури України, Почесному громадянинові Волині Степанові Кривенькому надихнула зустріч із давнім другом Володимиром Зелюком.

Він, троюрідний брат тата, теж вільхівчанин, зайшов в офіс пана Шостака в своїй справі. «Та із собою мав збірку Степана Кривенького «Волинь моя». Не відмовив у проханні — ​подарував її Миколаю Борисовичу», — ​пригадує Володимир Якович. «Ми з дружиною читали її до пізньої ночі. Здавалося, твори у ній написані серцем, хотілося віддячити Піснедарові-землякові своєю сердечністю», — ​каже Миколай Шостак.

Новий вірш поклала на музику відома композиторка-волинянка Галина Васіна. Напевне, його правдиві слова дуже їй сподобалися, бо мелодія народилася легко, наче пташина, з якою часто порівнюють славнозвісний гімн Степана Кривенького «Волинь моя».

Насолоджуйтесь і ви, шановні читачі, цією посвятою.

До слова, цими днями на Горохівщині триває відкритий дистанційний фестиваль пам’яті Степана Кривенького «Волинь моя, краса моя…». Зі слів головного спеціаліста відділу освіти, культури, молоді та спорту райдержадміністрації Марії Пилип’юк, його учасниками стали чимало колективів і окремих виконавців із багатьох районів Волині. Підсумки будуть підбиті невдовзі. Наразі ж відомо, що окрасою цього мистецького злету є пісня Миколая Шостака і Галини Васіної «Мов соловейко у гаю», яку презентуватиме народний аматорський фольклорний колектив «Родинне перевесло» із села Веселе Луцького району.

«Мов соловейко у гаю…»
(осанна серця)

Миколай ШОСТАК

Волинь моя ти рідна, талантами не бідна,

Та є талант, всім любий на ім’я,

Отой, що в рідній краю, мов соловейко в гаю, 

Нам пісню заспівав «Волинь моя».

Почули в Україні степи і гори сині,

Почули за морями його спів.

І заспівали пісню всі про красу поліську,

І сам Господь наш край благословив.

Приспів:

Маестро наш, Степане,

Стань, розгорни баяна,

Заграй, хай звеселиться вся земля!

Ми разом заспіваєм,

Хай лине понад краєм

Осанна чарівна: «Волинь моя»!

 

В полях росте пшениця, а діткам казка сниться,

Цілуються щасливі молоді,

Цвітуть під сонцем вишні, любов лунає в пісні,

А у серцях щебечуть солов’ї.

Звучить сумне сопрано:

«Чом відлетів так рано

Услід за журавлями в синю вись?!»

Лишив нам тільки Пісню, як долю благовісну,

Заспівану на цій землі колись.

 

Приспів

 

Маестро наш, Степане,

Стань, розгорни баяна,

Заграй, хай звеселиться вся земля!

Ми разом заспіваєм,

Хай лине понад краєм

Осанна чарівна: «Волинь моя»!

Волинь моя,

Краса моя,

Земля моя

Сонячна.


Передрук або відтворення у будь-якій формі цього матеріалу без письмової згоди volyn.com.ua заборонено.