«Не пам’ятаю, як сюди потрапив. Кажуть, що бігав по селу із сокирою...» (Фото) - «Волинь» — незалежна громадсько–політична газета
Курси НБУ $ 26.86 € 31.70
«Не пам’ятаю, як сюди потрапив.  Кажуть, що бігав по селу із сокирою...» (Фото)

На жаль, дорогу до цієї лікарні щороку торують тисячі хворих і кількість їх постійно зростає.

Колаж volyn.com.ua

«Не пам’ятаю, як сюди потрапив. Кажуть, що бігав по селу із сокирою...» (Фото)

У колишньому Волинському обласному наркодиспансері, який тепер називається Центром терапії залежностей, змінилася не тільки вивіска

«Син каже, що зараз і ліки безплатно дають, і годують добре, у відділенні євроремонт зробили», — ​розговорилися з літньою жінкою, матір’ю одного з пацієнтів, разом вийшовши з тролейбуса на околиці Луцька. На жаль, дорогу до цієї лікарні щороку торують тисячі хворих і кількість їх постійно зростає.

Як «бідовий заклад» став одним із найбагатших на Волині

«Та що ви не даєте спокою нам зі своїми алкоголіками та наркоманами, грошей нема!» — чув раніше Ігор Шкаровецький у відповідь на прохання збільшити фінансування. Та керівник закладу рук не опускав, покладав надії на реформи в галузі, думав про розширення форм і методів допомоги.

Директор Ігор Шкаровецький готував колектив до роботи  в нових умовах не один день. / Фото Олександра ПІЛЮКА

 — Коли ми готували пропозиції щодо контрактування пакетів послуг для НСЗУ, то розуміли, що необхідно підсилити службу лікарями-психіатрами, важливо мати анестезіолога-реаніматолога, створити повноцінну палату інтенсивної терапії. Планували поліпшити оснащення відділень стаціонарного лікування. І гроші нам не впали з неба. НСЗУ проаналізувала роботу колективу за попередні роки, за основу було взято 2018-й, так і провели розрахунки фінансування, — ​розповідав медичний директор Центру терапії залежностей Дмитро Волощук.

Стелажі з коробками ліків є у всіх відділеннях. «Таких запасів зроду не було», — каже старша медсестра Людмила Дейна.
Стелажі з коробками ліків є у всіх відділеннях. «Таких запасів зроду не було», — каже старша медсестра Людмила Дейна.  / Фото Олександра ПІЛЮКА

 Різниця й справді дуже відчутна: якщо торік колектив отримав 16 мільйонів гривень на все, то вже за 9 місяців цього року виділили 34 мільйони. Тож і працівники закладу, і пацієнти стартом медичної реформи задоволені. Потерпають лише, що через обмеження планових госпіталізацій у зв’язку з коронавірусом вдалося пролікували дещо менше хворих, аніж минулоріч. Клали у стаціонар лише важких, хто потребував невідкладної допомоги.

От і зараз біля наркологічного відділення № 1 зі старенького «буса» родичі «вивантажують» молодого чоловіка, який не може самостійно йти. Тепер таких, кого приводять попід руки, хто проявляє агресію, страждає від білої гарячки й інших серйозних ускладнень, щодня доставляють по декілька душ. Вільних місць у палатах нема, дається взнаки «сезонність».

— На зиму повертаються додому заробітчани, які тяжко працювали на будовах, зокрема й у Польщі, привозять гроші. «Відзначають» це, починаються тривалі запої. Коли організм виснажений фізичними перевантаженнями, поганим харчуванням — ​приєднуються інші захворювання. Тому нашим медсестрам ніколи спину розігнути, — ​запрошує на «екскурсію» нещодавно відремонтованим відділенням, де коридори й палати сяють чистотою, завідувачка Людмила Пащук.

Читайте також: У луцькій лікарні є апарат, який видає результат тесту на COVID за дві години.

Знайомить із маніпуляційною медсестрою Ольгою Бондарук, яка ставить за зміну більше 30 крапельниць, а ще ж ін’єкції, виконання інших призначень. Однак, замість слів подяки від пацієнтів жінка часто мусить слухати матюччя.

— Убийте, не пам’ятаю, як сюди потрапив. Кажуть, що я бігав по селу із сокирою. П’ять місяців пив, а потім різко перестав. За тиждень тут мене привели до тями, скоро випишуть, я ж здоровий, — ​ділиться своєю історією червонощокий чолов’яга.

— Як правило, хворі на алкоголізм не визнають, що потрапили в залежність. Засвідчують це певні ознаки, головною з яких є сильна (іноді нездоланна) потреба вжити спиртне, порушення здатності контролювати його кількість. При різкій відмові від алкоголю справді можуть розвиватися психотичні розлади, агресія, судомні напади із непритомністю, корчами м’язів, порушеннями пам’яті. Хронічна інтоксикація призводить до серйозних неврологічних та соматичних захворювань (енцефалопатії, полінейропатії), тому є гостра потреба мати свого невролога. Сподіваємося, НСЗУ схвалить нам цей пакет послуг, — ​пояснює директор Центру терапії залежностей Ігор Шкаровецький, наголошуючи на тому, що коронавірусна пандемія істотно збільшує кількість людей, які потерпають від важких залежностей.

Отримав дозу і… на роботу в офіс

Гроші від НСЗУ в Центрі використовують ощадливо і продумано. Закупили чимало нового обладнання. У дерматовенерологічному відділенні з’явилася сучасна фотокабіна для лікування шкірних захворювань. Придбали апарат штучної вентиляції легень, потужний кисневий концентратор, під’єднали кисень до ліжок у палаті інтенсивної терапії. Тож тепер витягують з того світу важких пацієнтів із набряками мозку, іншими ускладненнями.

Скрізь нам показували чималі запаси ліків, аби всі пацієнти, незалежно від платоспроможності, могли отримувати допомогу. У корпусах тривають ремонти, у кожному обладнують пандуси і вбиральні для людей з інвалідністю. І територію закладу впорядкували, старі дерева зрізали, насадили нові.

— Здавалося, що у цих пристосованих будівлях-бараках, які колись належали КРЗ, неможливо створити належні умови для пацієнтів. Але, як бачите, робимо, і цього року жодної копійки з обласного бюджету не взяли, — ​розповідали нам.

Медсестра Юлія Гаврилюк демонструє нове обладнання.
Медсестра Юлія Гаврилюк демонструє нове обладнання.  / Фото Олександра ПІЛЮКА

 При вході в поліклініку — ​черга відвідувачів. Через суворі карантинні обмеження не допускають скупчень людей у приміщенні. Комусь потрібен «папір» про дозвіл на роботу, хтось хоче потрапити на прийом, але найбільше — ​наркозалежних, які прямують у кабінет замісної терапії.

Пригадую, років 15 тому, коли цей метод тільки починали впроваджувати в Україні, було чимало критики. Мовляв, що ж то за лікування, коли хворому щодня дають наркотичні препарати, ну, зіб’є він дозу, але ж від залежності не звільниться. Однак практика свідчить, що скептики не мали рації.

— Мені 61 рік. Без замісної терапії до такого віку я б не дожила, бо з юних літ почала вживати наркотики. Завдяки грамотній медичній підтримці поліпшується здоров’я наркозалежних, люди стають на ноги, можуть працювати, виховувати дітей. Є пацієнти, які приїжджають по замісний препарат на дорогих авто, отримують дозу і їдуть на роботу в офіс чи у бізнесових справах. Це для багатьох єдиний порятунок, — ​ділиться своїм баченням лучанка пані Ірина, інтелігентна, освічена жінка, яка багато часу присвячує роботі з тими, хто потрапив у полон «дурману».

Тільки у Волинському обласному центрі терапії залежностей послугами кабінету замісної терапії користуються 194 пацієнти. Як правило, це ін’єкційні наркомани із середнім «стажем» більше 20 років. Знаючі люди кажуть, що завдяки ЗПТ стало менше пограбувань і крадіжок. Тож програму будуть розширювати.

— Застосовуємо два препарати — ​метадон і бупренорфін, які діють набагато довше, ніж героїн або ацетильований опій. Тому їх використання раз на добу дає змогу пацієнтам задовольняти потребу в опіатах. Спочатку хворий проходить стаціонарне лікування, розраховуємо йому дозу і, звичайно, строго контролюємо дотримання вимог ЗПТ, — ​каже лікар Ярослав Басік.

Справжнім головним болем для спеціалістів Центру є поширення так званих дизайнерських, синтетичних наркотиків, «закладки» яких є чи не в кожному міському дворі. Споживачами стають переважно підлітки. Нерідко їх привозять у важкому стані, а довести факт наркотичного отруєння складно, адже формули вбивчих речовин постійно змінюються.

Усе частіше молоді люди страждають відразу від кількох видів залежностей. До наркоманії, алкоголізму, тютюнопаління додається ще й ігроманія. У Центрі напрацьовують досвід роботи і з цими пацієнтами. На жаль, реальність така, що кількість жертв згубних пристрастей постійно зростає і подібні заклади стають усе більш затребуваними.