Знову будемо ловити дрижаки під куцою бюджетною ковдрою? - «Волинь» — незалежна громадсько–політична газета
Курси НБУ $ 27.71 € 33.08
Знову будемо ловити дрижаки під куцою бюджетною ковдрою?

Спробували б наші парламентарі відпрацювати хоча б одну зміну в коронавірусному шпиталі...

Фото wantedinmilan.com.

Знову будемо ловити дрижаки під куцою бюджетною ковдрою?

Чим переймалася і з чого дивувалася впродовж минулого тижня заступник головного редактора «Газети Волинь» Галина СВІТЛІКОВСЬКА

…коронавірус не навчив цінувати працю медиків

Торік держбюджет вдалося затвердити з дивовижною для нашої країни оперативністю –14 листопада. Пригадується, Президент Володимир Зеленський із гордістю заявляв: «Уперше за 28 років просто за декілька днів підготувались і прийняли його, без різних хотєлок…».

Цього року в термін до 1 грудня вкластися не змогли, то нардепи хворіли на коронавірус, то забуксували стосунки з МВФ і документ подали до Верховної Ради із запізненням. Але голова фракції «Слуга народу» Давид Арахамія всіх заспокоював, що парламент проголосує «без істотних проблем». І знову, даруйте за грубість, без різних «хотєлок»?

Очевидно, до розряду забаганок укотре віднесли пропозицію, щоб на фінансування медицини виділити щонайменше 5% ВВП. Тільки в цьому випадку вдалося б забезпечити реальну вартість медичних послуг та підвищити заробітні плати працівникам галузі. МОЗ пропонувало, щоб зарплата лікаря була закладена на рівні 23 тис.гривень, медсестри — ​17 тис., молодшого медперсоналу — ​12 тис. гривень. Однак цю ініціативу відхилили, незважаючи на те, що нині працівники галузі скрізь на вагу золота. Пандемія підвищила «попит» на українських медиків за кордоном, то ж є загроза, що при таких підходах лікувати нас скоро буде нікому. Не випадково люди виходили на акції з вимогою збільшити фінансування охорони здоров’я, називали головний фінансовий документ «Бюджетом смерті – 2021». На жаль, коронавірус нічого не навчив наших владоможців.

Зате у проєкті держбюджету заклали зростання видатків на Офіс Президента, на парламент. Серед міністерств чимало перепаде МВС — ​98,3 мільярда гривень, прокуратура отримає 11,5 мільярда, Державна судова адміністрація — ​15,7. А головне, пів бюджету доведеться віддати на погашення та обслуговування боргів.

Отож, як завжди «економлять» на медицині, освіті, культурі. Практика «в одному місці відрізали, в іншому — ​залатали» чомусь стосується саме їх. 

Отож, як завжди «економлять» на медицині, освіті, культурі. Практика «в одному місці відрізали, в іншому — ​залатали» чомусь стосується саме їх. До речі, на захист від інформаційної війни, яку агресивно веде наш північний сусід, нашкребли аж 50 мільйонів гривень. Стільки ж — ​на «виробництво та розповсюдження патріотичних серіалів». Неважко уявити, які «шедеври» будуть створені за такі гроші. Тож очевидно, що в наступному році і фізичне, і духовне здоров’я українців залишається під загрозою.

« …старався, пенсію заробляв, але не встиг і разу її одержати»

Зустріла цими днями знайому в чорній хустині. Виявилося, вона недавно овдовіла. Чоловік помер за тиждень до виходу на пенсію.

— Він же просвітку не бачив, завжди на півтора окладу. Казав, от піду на заслужений відпочинок — ​поїдемо грітися в Єгипет чи Туреччину. Старався, пенсію заробляв, але не встиг і разу її одержати, — ​плакала вдова.

На жаль, українці, а особливо чоловіки, далеко не рекордсмени з довголіття. Чимало і моїх колишніх колег-журналістів або не дожили до статусу пенсіонерів, або були ними зовсім недовго. При цьому і редакція, і працівники десятиліттями щомісяця чесно сплачували чималі податки і збори, зокрема й пенсійні. А скористатися правом на забезпечену старість судилося не всім.

Мене дивує, чому людей поважного віку в нашій країні вважають утриманцями. Кажуть, в Україні понад 11 мільйонів пенсіонерів, і виплати їм забезпечують люди, які працюють. Але вже скоро не вдасться це робити, бо молодь виїжджає за кордон або отримує зарплати в конвертах і не сплачує пенсійні внески. Виходить, люди, які досі 40 і більше років трудилися, одержуючи легальну зарплату й «відстібаючи» значну її частину, нічого не накопичили на своїх рахунках?

Відомо, що Кабінет Міністрів оголосив запуск у 2021 році пілотного проєкту щодо змін у пенсійному забезпеченні. Зокрема, накопичувальну систему запропонують тим українцям, яким уже виповнилося 35 років і які працюють у небезпечних або особливо тяжких умовах.Зoкpема, це шахтаpі, металуpги, хіміки, фаpмацевти, pемoнтники тoщo. Їм хочуть платити пільгові пенсії. А джеpелoм фінансування накoпичувальних pахунків будуть не oсoбисті відpахування від заpплат, а стpахoві внески poбoтoдавців.

Але чи не призведе це дo ще більшої тінізації заpплат? Нині за основним місцем роботи у кожного офіційно найнятого працівника держава вже «відкушує» майже п’яту частину доходу. При виплаті заробітної плати працедавець має сплатити до бюджету ЄСВ, який дорівнює 22% від посадового окладу. Тому охочих працювати прозоро й чесно є небагато, а обіцяне пенсійне нововведення і зовсім їх може знищити.

Звичайно, зміни потрібні. Цього року сеpедня пенсія у США сягнула 1205 євpo, у Фpанції — ​1389, в Німеччині — ​882, а в Укpаїні, якщо перерахувати — ​лиш 117 євpo. За слoвами oчільниці Мінсoцпoлітики Маpини Лазебнoї, якщo в нас залишиться тільки сoлідаpний pівень пенсійнoгo забезпечення, тo пенсіoнеpи oтpимуватимуть 20–30% від свoго кoлишньoго заробітку. Тoбтo 3 тисячі гpивень за умoви заpплати у 10 тисяч. Та й цього ніхто не гарантує. Тому й важко сподіватися на гідне життя літнім людям.

…грайливими повчаннями від серйозних структур

«Привіт! Як і всі, я інколи люблю полежати на дивані, поскролити телефон, з’їсти тістечко в холодну сумну погоду, замовити піцу о 10-й вечора чи дивитися фільм до третьої ночі. Але я також знаю, як можна жити трішки здоровіше завдяки маленьким здоровим звичкам. І я вам покажу! Ви зі мною?». Так закликає нас приєднатися до марафону здорових звичок якась невиразна істота зі сторінки Центру громадського здоров’я у фейсбуці. Проєкт, до речі, — ​спільна ініціатива Всесвітньої організації охорони здоров’я, Міністерства охорони здоров’я України та ЦГЗ.

Ідея, можливо, й слушна, от тільки втілюють її бездарно і примітивно. Не зрозуміло, кому адресовані ці повчання, чому обрали якийсь фамільярно-грайливий тон для спілкування?

«А давай спробуємо обмежити новини, які ти бачиш, чуєш або читаєш? Аби зайвий раз не перейматися і не засмучуватися. Зробімо наступне. Вибери для себе час — ​один раз чи двічі на добу… Головне пообіцяти собі — ​жодних новин поза цим. Вимкни сповіщення телеграм-каналів, відпишися від десятків новинних сторінок у фейсбуці, не вмикай телебачення упродовж дня. Спробуй так хоча би декілька днів і порівняй своє самопочуття», — ​радять нам, очевидно, сповідуючи принцип «менше знаєш — краще спиш».

У такому ж стилі рекомендації про користь танців удома на самоті й про доцільність завжди мати перед собою наповнену водою склянку, аби не забувати достатньо пити. А ще нам нагадують, що краще не користуватися ліфтом, а підніматися сходами пішки, і що ми їмо забагато солі… Усе начебто правильно.

Тільки в коментарях далеко не всі ці повчання сприймають із вдячністю. Хтось згадує, що просвітницькою діяльністю займалася і ексочільниця МОЗ Уляна Супрун, і в неї це виходило куди краще. Хтось запитує, скільки грошей «відмили» на такому «проєкті», а хтось просто лається, мовляв, чому нас мають за «лохів».


Передрук або відтворення у будь-якій формі цього матеріалу без письмової згоди volyn.com.ua заборонено.