Курси НБУ $ 39.79 € 42.38
Інземний інвестор хоче побудувати центр утилізації відходів в одній з громад Волині

За домовленістю, остаточні рішення щодо перспектив співпраці прийматимуть люди.

Фото volynrada.gov.ua.

Інземний інвестор хоче побудувати центр утилізації відходів в одній з громад Волині

Пан Чернер переконує обласну владу, що у випадку, якщо з його підприємством буде заключений договір  з однією із громад, він готовий буде продемонструвати успішний результат

Голова обласної ради Григорій Недопад мав робочу зустріч з Крістіаном Чернером, який є директором ПП «Гігаджоуль», що переробляє сміття. Обговорили  перспективи співпраці у сфері поводження з твердими побутовими відходами. Про це інформує пресслужба Волинської облради.

Підприємство, засноване Крістіаном Чернером, займається в Україні переробкою сміття, враховуючи  40-річний досвід, апробований в Австрії. Підприємство  на умовах договору може взяти в експлуатацію будь-який  існуючий полігон побутових відходів  та   поетапно побудувати  сучасний центр утилізації відходів з компостним заводом, куди спрямовується біофракція сміття;  сортувальною станцією;  заводом з обробки альтернативних видів палива. 

Залишки ж пресуватимуться на вивільнених місцях полігонів, де запроваджені  допоміжні системи дегазації. З слів пана Чернера, захоронення відходів відбувається згідно із сучасними вимогами і проводиться рекультивація. Як варіант,  тверді відходи можуть спалюватися, при цьому вироблена   теплоенергія  використовується для теплиць, де вирощують овочі  та квіти для потреб міст. Попіл, який лишається після спалення, їде на цементні заводи, які з користю його використовують. Такі варанти підходять для міст.  Тобто переробка сміття - майже безвідходна. Голова облради Григорій Недопад мав нагоду пересвідчитися в ефективності такої схеми, бо так переробляють сміття у столиці Латвії - Ризі.

Крістіан Чернер закликає  органи місцевих влад дослухатися до такої ідеї і переконує, що в Україні часто практикують нерентабельні проєкти поводження з твердими побутовими відходами, які, відповідно, й не реалізовуються і екологічних проблем, звісно ж,   не вирішують .

Підприємець вважає, що в Україні і на Волині зокрема потрібні широкі дискусії з цього питання. Але це - не головне. Щоб громади повірили в ефективність будь-якого проєкту, потрібно показати зразок. Пан Чернер переконує, що у випадку, якщо з його підприємством буде заключений договір  з однією із громад, він готовий буде продемонструвати успішний результат. Радник голови обласної ради Михайло Імберовський  пропонує обговорити такі пропозиції з керівництвом Шацької територіальної громади.

Іноземний гість каже, що українцям потрібно змінити психологію у питанні поводження сміттям. Зокрема, влада має не боятися політичної відповідальності за залучення приватного сектору економіки до вирішення проблеми побутових відходів, а громади повинні довіряти таким рішенням влади.

З такою позицією погоджується голова Ківерцівської РДА Алла Гонтар. Вона супроводжувала австрійського гостя, а попередньо організовувала його зустріч з представниками територіальних громад Ківерцівщини.

Крістіан Чернер також мав робочу зустріч із ректоркою Луцького НТУ Іриною Вахович. Він пропонує готувати відповідних спеціалістів на базі цього вишу і навіть попервах готовий платити стипендії 4 студентам, які готуватимуться працювати в системі сміттєпереробних заводів.

Крістіан Чернер готовий до середини лютого надати всі пропозиції з конкретними обрахунками рентабельності проєкту для волинських громад. 

Озвучені ідеї зацікавили голову обласної ради Григорія Недопада. Він каже, що тему поводження з твердими побутовими відходами обов'язково  обговорять на одному із засідань координаційної ради з питань місцевого самоврядування, на яке будуть запрошені керівники всіх 54 територіальних громад та 4 голови райрад на Волині. 

Читайте також: Сміттєспалювальної печі на полігоні твердих побутових відходів у селі Брище не буде

Тим часом, Крістіан Чернер готовий до середини лютого надати всі пропозиції з конкретними обрахунками рентабельності проєкту для волинських громад. Остаточні рішення щодо перспектив співпраці прийматимуть самі громади.

Telegram Channel