І влітку, й восени відвідую Полісся. Багатства тут – неоціненні! Блукаючи лісами, бавлю супутників теревенями: дивіться – скільки гниє дерев! А скільки висохлих! Це ж енергоносії. Зарплата – поліщукам, транспортникам, паливо – дядькові: дешеве й екологічно чисте…
І влітку, й восени відвідую Полісся. Багатства тут – неоціненні! Блукаючи лісами, бавлю супутників теревенями: дивіться – скільки гниє дерев! А скільки висохлих! Це ж енергоносії. Зарплата – поліщукам, транспортникам, паливо – дядькові: дешеве й екологічно чисте…
С.РАДВИЧ
Порахуйте, скільки наша рідна Волинь має торфовищ, скільки у її надрах вугілля, міді, бурштину, граніту… Та й газу! То чи потрібні нам, таким лінивим і смішним, оці газові подачки від багатих братиків? Якби на Волині встановили додаткові лічильники газу, навіть у кредит, то таке дійство окупилося б за декілька років. Економія газу тоді була б не менше 10 відсотків, і це – за рахунок звичайної людської бережливості. Автономне опалення у міських квартирах зекономило б витрати газу до 30 відсотків. Не менше 5 відсотків від річного споживання газу економилося б, якби влітку для гарячого водопостачання міські господарники встановили перед котлами сонячні батареї – для підігріву води до 35 градусів за Цельсієм. Нові котли з коефіцієнтом корисної дії 0,93 для міських котелень – це знову економія газу. Котли для села – на тирсі, дровах, торфобрикетах. Спеціальні котли для контактного нагріву повітря – для опалення цехів, ферм, складів. Знову ж – на місцевому паливі. Давні європейські технології: отримуй енергію з вітру, з руху води в річках і річечках, яких на Волині достатньо. Земля нашого краю добре родить картоплю і буряк. Це – спирти, паливо для двигунів. Ріпак – паливо дизельне. Чому ж наша передова наукова думка не дала поштовху для втілення цих ідей? Два держуніверситети, науково-дослідні сектори, всілякі товариства та проектні майстерні, доктори наук, аспіранти. Готуємо спеціалістів для Європи й Америки, а для себе – ніц… А, може, ми запрограмовані бути останніми, віддати задарма своє і залишитися жебраками? Чи, може, комусь вигідно там і тут, щоби ми були такими? м.Луцьк.