Що має статися, аби молодь більше цікавилася робітничим фахом? - «Волинь» — незалежна громадсько–політична газета
Курси НБУ $ 26.82 € 31.89
Що має статися, аби молодь більше цікавилася робітничим фахом?

Першокурсниці Камінь-Каширського ВПУ Анна Солоха та Анжеліка Мельник похвалилися, що уже пекли піцу на суперсучасному обладнанні.

Фото Оксани КОВАЛЕНКО.

Що має статися, аби молодь більше цікавилася робітничим фахом?

«Такого крутого обладнання, як у камінькаширців, немає в жодного ресторатора області!» — ​хвалили тамтешній навчальний заклад на фестивалі профтехосвіти у Луцьку. Захід щороку організовують, щоб заохотити випускників шкіл обирати не тільки з-поміж університетів. Показували себе кращі з кращих: привезли оригінальні товари й відзнаки різного рівня. Це стало й нагодою з’ясувати, чим «дихає» ця ланка освіти

Діти масово обирають виші, а роботодавці шукають випускників ВПУ

На ярмарку-фестивалі вищих професійних училищ чого тільки не було: вигадливі лави, гойдалки, меблі, мангали й городні інструменти, красиво оформлена й смачна випічка… Усе створили учні цих закладів. Їхні керівники мали чим похвалитися, однак на запитання, чи йдуть до вас навчатися, який у вас конкурс, відповідали приблизно однаково: «Ну… регіональне замовлення ми виконуємо. Хотілося би більше учнів». Знаю, що деякі ВПУ мусять продовжувати терміни вступної кампанії, щоб заповнити вакантні місця. Тим часом, роботу здебільшого шукають саме випускники вишів. На державному рівні звучать цифри, що десь 75% дітей обирають навчання в численних університетах. І хоч 56% українців у спеціальному опитуванні сказали, що вважають профосвіту престижною чи радше престижною, однак так думає не молодь, а старші люди.

Директорка Колківського центру профосвіти Людмила Панасюк: «У нас, на жаль, 20% йде в профосвіту, а решта здобуває дипломи вишів, з якими за кордоном працює простими робітниками».
Директорка Колківського центру профосвіти Людмила Панасюк: «У нас, на жаль, 20% йде в профосвіту, а решта здобуває дипломи вишів, з якими за кордоном працює простими робітниками».

При цьому такі вагомі ще наприкінці 2000-х дипломи про вищу освіту багато хто тепер сприймає скептично. «Приймаємо всіх, а щоб вигнали, то вже треба дуже постаратися», — ​поділився в приватній розмові один із викладачів луцького університету. Між тим, у центрі зайнятості кажуть, що «вепеушника» працевлаштувати сьогодні набагато легше. Звісно, проблем вистачає і в профтехосвіті, але те, що її варто розглядати як гідну альтернативу вищій, — ​це факт. Правда, є нюанси.

 Різні за рівнем

5 років тому мій син пробував вивчати у міському училищі автосправу. Тоді був страшенно розчарований, що викладачі розповідали про «жигулі» і що домашні завдання, які його одногрупники масово не виконували, робили з ними на парах. Казав, що мав таке враження, ніби їм найважливішою була відвідуваність». Тож він повернувся у школу, а потім вступив до університету… Маю надію, що тепер у тому закладі все інакше. Але яби він обирав ВПУ сьогодні, ми б передусім оцінили рейтинг наших училищ, а ще пішли б у майстерні.

На фестивалі профтехосвіти звучало твердження, що роботодавці шукають випускників сучасних училищ, тобто таких, де є нове обладнання, та працюють вчителі, які постійно займаються самоосвітою. Один із тих посадовців, які «в темі», зауважив, що йому здається, наче відносно сучасніших на волинському ринку — ​відсотків 40. Решті треба підтягуватися… Як обирають, хто заслуговує сучасної техніки для навчання, розповіла начальниця управління освіти і науки облдержадміністрації Людмила Плахотна:

— Найкраще держава фінансує, а отже модернізує, заклади, у яких навчається не менше 400 учнів. Тому в районах об’єднують дрібніші й створюють Центри професійно-технічної освіти. Таких утворень на сьогодні 4.

 Найкраще держава фінансує, а отже модернізує, заклади, у яких навчається не менше 400 учнів, – пояснює пані Людмила.

У професійну освіту на Волині (18 закладів, з яких 3 підрозділи вишів) з державного та обласного бюджетів за 4 роки вклали 30 млн гривень. Освіту цю, каже Плахотна, оплачувати нині недешево. Ділиться про те, що й інвестори сьогодні теж вкладають у своє майбутнє:

— Є не тільки державними силами створені, а й європейськими. Ми брали участь у 5 таких проєктах. Зараз продовжуємо працювати з Естонією, Польщею. Маємо дуже потужний німецький проєкт — ​вдруге заходить до нас Баварія… Іноземцям цікаво, мабуть, вивчити наш ринок праці.

Круті училища не обов’язково мають луцьку прописку

Цього місяця ВПУ в Колках об’єднали із Маневицьким професійним ліцеєм. Вчать молодь і дорослих. Директорка новоспеченого Колківського центру профосвіти Людмила Панасюк, яка свого часу вивчилася на трактористку, а потім ще й на кулінара, має амбітну ціль:

— Ми плануємо стати одним із 10 найкращих центрів профосвіти в Україні. Європейський банк, зокрема, готовий нам надати кошти на модернізацію. Думаю, що нас обрали завдяки досягненням на рівні міжнародних конкурсів профмайстерності. Багато вчимося у співпраці з Естонією.

Витвори учнів Колківського центру профосвіти

 –  Вже четвертий раз поїдемо на міжнародний конкурс з оранки. 36 країн беруть участь. За жеребкуванням кожен учасник отримує певний трактор, а вони — ​найсучасніших марок. Дається день на підготовку, – ділиться пані директорка.
 

 – Ми щоразу вперше веземо своїх учнів — ​молоденьких «необ’їжджених» — ​і показуємо високі результати. Бо діти наші практикуються там, де є сучасне обладнання, де можна навчитися, а не перебути! – каже Людмила Панасюк.

Ще один приклад — ​Камінь-Каширське ВПУ. Про нього говорять не тільки в області. Центр харчових технологій із надсучасним обладнанням для кухні за 4,5 млн гривень приймав кухарів із усієї України, серед них був і той, що готує для Президента Зеленського. Представник училища Ольга Шумік розповідає, що хоч заклад і розташований на околиці області, учні до них їдуть навіть із Ковеля. Ділиться, як були вражені їхнім рівнем партнери-естонці:

— Ми ж можемо опанувати все на світі! Тож іноземці дивувалися нашою працездатністю, високим рівнем освіти. Тут усі викладачі їздять, вчаться постійно, у кожного є сертифікати.

Студентки й майбутні кухарі-кондитери Аня Солоха із села Гірки та Анжеліка Мельник із Бихова, що на Любешівщині, кажуть: 

— Ні разу не пошкодували, що обрали своє училище. Від кулінарів-блогерів таких деталей не почуєш, як від наших майстрів. Ми вчимося готувати за чіткими правилами.

Першокурсниці Камінь-Каширського ВПУ Анна Солоха  та Анжеліка Мельник похвалилися, що уже пекли піцу на суперсучасному обладнанні.
Першокурсниці Камінь-Каширського ВПУ Анна Солоха та Анжеліка Мельник похвалилися, що уже пекли піцу на суперсучасному обладнанні.

 

А ще в училищі діє Центр електрогазозварювання, у якому використовують обладнання австрійського виробника.Торік навчили 60 фахівців, усі уже зайняті. Крім того, купили сучасний деревообробний верстат й тепер роблять меблі собі й іншим, навіть луцькій бібліотеці.

На виставку представники цього ВПУ привезли, зокрема, свої мангали. Кожен мав особливий напис. А на цьому викарбувано: «Поліський краю дорогий!..»

 

 У Любомльському профліцеї вчать і на нових станках, і на старих

Центру тут не створили, бо навчається до 300 учнів. Однак директор Володимир Дутко показує, які лави роблять, й каже:

— Коли брати столярні вироби, то навіть якби й був центр, ми б їх краще не зробили… Якщо випускник вміє працювати на 20-річному станку, то й на новому справиться. Принцип роботи той же.

 
 

  Сам він за фахом інженер-викладач будівельних дисциплін. Каже, що, на жаль, відразу вступив до інституту, а потім зрозумів, що таку професію краще здобувати «знизу». Міркує, що з кожним роком охочих вступати до них меншає:

— Чомусь діти не хочуть навчатися робітничим професіям. У нас ще трішки регіон специфічний: Польща під боком і багато хто вважає за краще поїхати туди на заробітки. Сільгоспроботи, будови. Правда, є такі, які, попрацювавши після школи в Польщі, наступного року приходять до нас. Якщо за кордон їдуть з дипломом, то там значно вища зарплата: підсобник 14 злотих за годину заробляє, а з дипломом — ​18…

Читайте також: До рейтингу найкращих університетів світу 2022 року потрапило вісім українських вишів

Представники влади, які виступили з вітанням на фестивалі, одностайно бажали молоді залишатися в Україні. Хлопці й дівчата, яких ми запитували про їхні наміри, казали, що готові лишитися тут, якщо буде гідна зарплатня…

Ярослав Лютий і і Остап Пась навчаються у Луцькому ВПУ №9 на верстатників. Ярослав Лютий планує працювати тут на заводі: «Можливо, Модерн-Експо. У нас то старіші верстати, але по деталях до машини пригодиться. Мені хотілося тут вчитися. Ми тільки перший курс. Можна і за кордон, там трохи більша зарплата, але тут теж велика на такій спеціальності. Мені з металу щось вирізати цікаво. Як з 5-го класу почав з дерева вирізати, то досі інтересно!».

 

 

 Довідка Волинського обласного центру зайнятості. На початок червня цього року на обліку перебувало 386 випускників вишів та 122 — ​з ВПУ. Заступник директора центру зайнятості Тарас Семенюк коментує: «З училиш — лише трохи більше сотні! Чому так? Бо роботодавці полюють за учнями ще тоді, як вони у них на практиці». З актуальних вакансій — ​62% робітничі професії. Найбільш затребуваними є кухарі, бармени, офіціанти, продавці, слюсарі та водії.


Передрук або відтворення у будь-якій формі цього матеріалу без письмової згоди volyn.com.ua заборонено.