Найстаріша хата Європи — ​із ратнівських Самарів - «Волинь» — незалежна громадсько–політична газета
Курси НБУ $ 26.89 € 31.92
Найстаріша хата Європи — ​із ратнівських Самарів

На дверях будівлі висять два замки: шкода, що найдавніший експонат у музеї виявився забутим.

Фото Валентини БОРЗОВЕЦЬ.

Найстаріша хата Європи — ​із ратнівських Самарів

Провівши в Києві декілька днів, не могла не відвідати Національний музей народної архітектури та побуту у Пироговому, в якому зберігаються найдревніші пам’ятки. Там же знаходиться найстаріша хата — ​із Самарів на Ратнівщині. Вона вважається найдавнішою навіть у Європі!

Колись довелося зустрітися і поспілкуватися з її власником, нині покійним Йосипом Дементійовичем Баранчуком, який розповів її історію. Він переповідав, що курну хату купив його батько в якогось старого чоловіка, коли одружився. Вона була з колених брусів і побудована у 1587 році. Стояла в кутку, який називали в селі Берестям, допоки нею не зацікавилися організатори створення музею архітектури і побуту. Коли чоловікові запропонували, аби він продав будівлю для музею, то від грошей відмовився, а взяв 10 кубометрів лісу. Перевезли її у 1980­х роках. Вона виявилася найстарішим пам’ятником архітектури і побуту на території колишнього Радянського Союзу і є національною реліквією світового рівня.

У нашій курній хатині ніякого міні­музею немає. Як сиротина, стоїть серед собі подібних, але молодших за віком, будівель Полісся. Вразило, що вона закрита на два замки. Найстаріший експонат виявився забутим.

— Курна хата із Самарів потребує консервації, аби не трухлявіла й надалі, не пропала, — ​відповів на моє запитання Максим Паращук, старший науковий співробітник музею експозиційного відділу «Полісся». — ​А на це потрібна досить велика сума грошей, яких музей не має. Хатину лише перекрили, адже солома також трухлявіє. Будівля збережена в оригіналі, тож ніякої реконструкції не повинно й бути, лише деякі реставраційні роботи і консервація.

Хатина невеличка, найменша серед усіх, яких бачила в музеї, накрита соломою, по обидва боки дерев’яні виступи, які робились у давнину, аби відлякувати нечисту силу.

Через великі дірки у стіні, яка страшенно потрухлявіла, заглянула в середину. І що побачила? Розвалена глиняна піч, без димоходу, а це говорить про те, що опалення було «курне» — ​за димоходи потрібно платити податки. У хаті — ​залишки примосту та лавок. Оце і все.

Хатина невеличка, найменша серед усіх, яких бачила в музеї, накрита соломою, по обидва боки дерев’яні виступи, які робились у давнину, аби відлякувати нечисту силу. Віконце малесеньке­малесеньке. Але через нього нічого не видно. Два інших за розміром такі ж самі — ​сантиметрів десь 20 на 20, забиті дошками.

Розмір хатини: 5,10 х 4,8 м. Загальна площа: 48 квадратних метрів. Пам’ятка є досконалим унікальним на сьогодні зразком традиційного поліського житла, найдавнішим з­поміж існуючих не лише в Україні, але й за межами нашої держави.

У музеї є й інші експонати з Ратнівщини. Неподалік самарівської хатини стоїть шпихір ХVII століття із села Самари (хутір Козувате). Його виявлено під час пошукової експедиції у 1973 році. Комора була збудована прадідом останньої власниці Левонюк Марії Харлампіївни. Поряд — ​клуня середини XIX століття із Видраниці та шпихір кінця XIX століття із села Заброди. n

Валентина БОРЗОВЕЦЬ

Читайте також: На Рівненщині 57-річний дядько віддухопелив дружину і намагався відкупитися від поліції сотнею «баксів».


Передрук або відтворення у будь-якій формі цього матеріалу без письмової згоди volyn.com.ua заборонено.