П’ята бігунка на планеті має диплом ветеринарки (Відео) - «Волинь» — незалежна громадсько–політична газета
Курси НБУ $ 28.32 € 32.11
П’ята бігунка на планеті має диплом ветеринарки (Відео)

Викладатися cповна легкоатлетку надихають рідні, які тримають за неї кулаки.

Фото із сайту glavcom.ua.

П’ята бігунка на планеті має диплом ветеринарки (Відео)

31-річна легкоатлетка з Дніпра Анна Рижикова (на фото) вважає: «В українському професійному спорті мало професійності»

Цьогоріч вона стала п’ятою на Олімпійських іграх 2020 в забігу на 400 метрів з бар’єрами. А після змагань в одному з інтерв’ю зазначила: «Це дуже високий результат, але не здобула медаль, тому завтра про мене всі забудуть…» Втім, останні 10 років про неї говорить і ютюб, і телебачення, а її досягнення зафіксовані у Книзі рекордів України

Анну Рижикову привели у спорт батьки-легкоатлети. Але, попри свою спеціалізацію, вирішили, що донька має сама обрати, чим хоче займатися. Тож до 7 років дівчинка спробувала плавання, гімнастику, баскетбол, теніс… Та все ж найбільше до душі припала легка атлетика. Каже, що зовсім не шкодує про те, що юні роки здебільшого провела на стадіоні.

— У команді були мої друзі, нам було весело. Одного разу їхали зі змагань у Білій Церкві. Потяг мав відправлятися через дві хвилини, а ми були зі спеціальними жердинами для стрибків, які не влазили у вагон. Але якось усе ж їх помістили, ледве встигли, — ​усміхається легкоатлетка.

Втім, тоді Анна сприймала спорт виключно як хобі. Тож, коли настав час вступати до університету, обрала професію… ветеринара.

Я була зосереджена на процесі, щоб не наробити помилок і контролювати суперників. Коли бігла, ні про що не думала.

— Я виросла у дворі. В бабусі були і кози, і кури. Мені напророчили майбутнє у ветеринарії. Тварин любила, тому погодилася. Навіть вступила до аграрного університету й отримала диплом… Спортом просто «бавилася», поки не подивилася трансляцію Олімпійських ігор. Саме тоді по-справжньому захотіла брати участь у змаганнях і перемагати, — ​розповіла бігунка.

Професійну кар’єру легкоатлетки Анна Рижикова розпочала у 18. З того часу спортсменка живе за принципом «світ любить чемпіонів», ніколи не здається і не зупиняється. У 2011 році виграла студентську Універсіаду в китайському Шеньчжені на дистанції 400 м з/б. У 22 вона вже стояла на п’єдесталі Олімпійських ігор в Афінах, де здобула бронзу в естафеті 4х400 метрів. Через рік на літній Універсіаді, яка проходила в Казані, виборола срібло, у 2019-му на II Європейських іграх у Мінську взяла два золота — в змішаній естафеті 4х400 і командних змаганнях, а на VII Всесвітніх іграх серед військовослужбовців в Китаї фінішувала другою. Цьогоріч на Чемпіонаті Європи в приміщенні спортсменка стала співавторкою національного рекорду з естафетного бігу, а на етапі «Діамантової ліги» у Стокгольмі встановила рекорд України з бігу з бар’єрами (52:96 сек.). У серпні Анна взяла участь в Олімпійських іграх 2020, що проходили в Токіо. Там у забігу на 400 метрів з бар’єрами вона вкотре показала достойний результат — ​фінішувала п’ятою з результатом 53:48 секунди.

Дивимось, як це було в Токіо:

Читайте також: Тренер з Волині потрапив на обкладинку відомих змагань.

— Я була зосереджена на процесі, щоб не наробити помилок і контролювати суперників. Коли бігла, ні про що не думала. Це дуже хороший результат, але іноземні команди готуються до Олімпіади десь 4 роки, а то й більше. А в нашій країні, якщо за рік згадають про спортсменів, то добре. Ніхто не працює на перспективу, вірять, що і так знайдуться ті, хто виконає норматив та здобуде медалі, — ​зазначила легкоатлетка.

З Анною Рижиковою ми спілкувалися телефоном близько години. Вона саме їхала потягом на змагання у Швейцарію, де фінішувала третьою. За її словами, після етапів «Діамантової ліги» мріє вирушити в довгоочікувану відпустку у Карпати зі своїм чоловіком — ​майстром спорту з потрійного стрибка Олександром Рижиковим: мовляв, треба відпочити від метушні, набратися сил, а далі можна знову займатися кар’єрою.

Спортсменка здивувала відвертістю й дуже відповідальним ставленням до своєї справи, бо через пів години після нашої розмови надіслала повідомлення: «Я неточно відповіла на запитання про те, чого не вистачає нашому спорту, і мене це мучить, тому вирішила написати… Отож, немає системи, яка б давала змогу пройти шлях від дитячої секції до Олімпіади. У школах не вистачає фахівців й обладнання, а у ВНЗ ця ланка взагалі відсутня. В українському професійному спорті мало професійності, тренери не мають змоги опановувати нові методики, атлетам важко знайти спеціалістів: лікаря, реабілітолога, масажиста, психолога. В іноземних командах за допомогою спеціальних тестів виявляють слабкі та сильні сторони спортсмена, ми ж працюємо наосліп…».

Ірина КРАВЧУК.


Передрук або відтворення у будь-якій формі цього матеріалу без письмової згоди volyn.com.ua заборонено.