Курси НБУ $ 29.25 € 30.40
Де у нас найслабша ланка  у війні з Росією

«То що, будемо і далі заглядати в очі кровопивці?»

Фото із сайту novyny.life.

Де у нас найслабша ланка у війні з Росією

Українців закликають не панікувати на тлі чуток про ймовірну нову атаку Москви

Звісно, панікувати не треба. Але так само не потрібно звинувачувати Америку, що, мовляв, даремно нагнітає ситуацію. Бо якби США і союзники байдуже спостерігали і не били на сполох, то російські танки вже, може, стояли б під Києвом. Тому треба дякувати партнерам, що нарешті серйозно взялись за Путіна і луплять по ньому його ж зброєю — беруть на «слабо», потужно працюють інформаційно, дипломатично, дають Україні летальну зброю, словом, грають на випередження.

Сценаріїв нового масштабного нападу Кремля тим часом розглядають багато. Але найімовірнішим видається гібридна атака, коли Україну підривають із середини (диверсіями, кібератаками, соціально–економічними проблемами, політичною кризою тощо), а танки заходять потім. Здавалося б, тут є доволі дієвий рецепт успішного опору — єдність. Влади, опозиції, армії, волонтерів, усіх. Але, як не дивно, найслабшою ланкою у цьому списку виявляється… Президент Зеленський.

Ну от навіщо йому, як підлітку, «бикувати» на державного секретаря США Блінкена, мовляв, ваша американська розвідка — до «одного місця», а наша — близько до ворога і краще знає, що там Путін задумав, тому збавте оберти? Погодьтесь, дуже дивне «дякую» нашому найважливішому партнеру.

Але якщо Володимир Зеленський вже заговорив про українських розвідників, то хочеться запитати, чи не він сам найбільше зробив для їхньої дискредитації? А, простіше кажучи, просто зрадив, коли «злив» Лукашенку–Путіну операцію із затримання «вагнерівців». І як тут не згадати нинішнього керівника Головного управління розвідки Кирила Буданова, який живе у будинку, в якому мешкає експомічник депутата російської Держдуми Миколи Валуєва Олександр Гогілашвілі, що, ймовірно, має російське громадянство. При цьому Гогілашвілі — чоловік Марії Левченко — особистої помічниці глави держави! І після цього ви й далі твердо впевнені, що державна таємниця при Зеленському — на замку?

Рано чи пізно Володимиру Зеленському все одно доведеться визначатись, з ким він — з патріотичним прозахідним табором чи з проросійським і «какойразніцей». Бо той-таки Путін не дасть йому всидіти «посерединці».

Що стосується політичної стабільності, то для її руйнації і для розколу суспільства більше за чинного Президента не зробив ніхто. Він пригрів біля себе таких відвертих антимайданівців, як співробітника МВС часів Януковича Олега Татарова (нині — заступник голови Офісу Президента) і їхніми руками переслідує неугодних, зокрема п’ятого Президента Петра Порошенка. Татаров сам був фігурантом кримінальної справи про будівельні афери, він, вже як адвокат, захищав проросійського олігарха Новинського, а також одіозного соратника Януковича Андрія Портнова, який повернувся з Росії після перемоги Зеленського. Суддя, який обирав запобіжний захід Порошенку, гуляв на дні народження Олега Татарова, а в іншої судді, яка арештовувала майно п’ятого Президента, під час захисту дисертації Татаров був науковим керівником. Така могутня проросійська «кучка», яка «качає» Україну, користуючись комплексами Зеленського, який перебуває ніби в дурмані і не розуміє, що повернення до методів Януковича — це гра на руку ворога.

Усі ці моменти послаблюють Україну, дискредитують в очах союзників і допомагають Путіну досягати свого. І при цьому Володимир Зеленський не може піднятись над ситуацією й почати діяти не як ображений хлопчисько, а як державник. Наприклад, нещодавно Арсеній Яценюк під егідою Київського безпекового форуму організував великий круглий стіл «Єдність народу. Захист демократії. Оборона держави», куди прибули відомі діячі з багатьох галузей, а з боку влади не прийшов не тільки Зеленський — ніхто! Не сподобились навіть на такий символічний об’єднавчий сигнал українцям.

Але рано чи пізно Володимиру Зеленському все одно доведеться визначатись, з ким він — з патріотичним прозахідним табором чи з проросійським і «какойразніцей». Бо той таки Путін не дасть йому всидіти «посерединці».

Василь УЛІЦЬКИЙ.

Новини одним абзацом:

  •  Голова фракції «Батьківщина» і народна депутатка Юлія Тимошенко провела майже місяць у Дубаї в Об’єднаних Арабських Еміратах, куди нещодавно переїхала її донька Євгенія із сім’єю. А повернувшись, Юлія Володимирівна звернулася до Володимира Зеленського з вимогою створити Уряд національної єдності. Напевне, щоб його і очолити. Відпочила ж!
  •  Президент Володимир Зеленський заявив, що українці, вакциновані третьою (бустерною) дозою, отримають додатково 500 гривень у рамках програми «єПідтримка». Як відомо, з 24 січня вакциновані двічі громадяни віком від 60 років зможуть використати 1000 гривень за програмою «єПідтримка» на купівлю ліків, у тому числі онлайн. Також Президент пообіцяв, що незабаром українці, старші за 60 років, зможуть розраховуватись цією тисячею і за комунальні послуги.
  •  Помер 31–річний волонтер Антон Дубішин, якого називали «українським Ніком Вуйчичем» і «людиною без тіла». У Антона була важка форма інвалідності через діагноз спинна м’язова атрофія Вердніга–Гофмана. Чоловік міг рухати лише одним пальцем лівої руки і головою. Незважаючи на хворобу, Дубішин активно займався волонтерською та громадською діяльністю. Він збирав допомогу для дитбудинків та інтернатів, підтримував українських військових на Донбасі. Антона порівнювали з відомим австралійським мотиваційним оратором Ніком Вуйчичем, який народився без рук і ніг. Розповідь про нього на сторінках іншого нашого тижневика — «Цікавої газети на вихідні».
  •  У Львові з кабінету судді Західного апеляційного господарського суду Віри Гриців злодій вкрав 120 тисяч доларів. Зловмисник видряпався на другий поверх по гратах вікна на першому, що зафіксували камери відеоспостереження. Сигналізації у суді нема, а держохорона стверджує, що нічого не чула й не бачила. Щоб зламати сейф, злодієві вистачило 8 хвилин…
  •  Якби вибори Президента України відбувалися наступної неділі, найвищу підтримку мали б Володимир Зеленський (за нього проголосували б 17,4% серед усіх респондентів і 23,5% серед тих, хто визначився з вибором) і Петро Порошенко (відповідно 15,5% і 20,9%). Різниця у підтримці цих кандидатів у межах статистичної похибки, тобто формально вони «ділять» перше місце, — зазначають соціологи. Далі йдуть Юлія Тимошенко (8,8% і 11,8%), Ігор Смешко (7,1% і 9,6%), Юрій Бойко (6,9% і 9,3%). Інші кандидати мають нижчий рейтинг.
  • Партія «Європейська Солідарність» має найвищу підтримку, за неї готові проголосувати 16% серед усіх респондентів і 18,9% серед тих, хто визначився з вибором. Далі йдуть три партії, чия підтримка відрізняється в межах похибки, тобто вони формально «ділять» друге місце: «Слуга народу» (11,6% серед усіх респондентів і 13,7% серед тих, хто визначився з вибором), «Батьківщина» (11,3% і 13,7%) та «ОПЗЖ» (9,8% і 11,6%). Також набирають понад 5% прохідного бар’єру такі партії, як «Розумна політика» (6,4% і 7,6%), «Сила і честь» (6,3% і 7,4%), «Наші» (4,6% і 5,5%) (опитування КМІС 19-20 січня 2022 року).

Читайте також: «Європейська солідарність» продовжує відриватися від «Слуги народу» - опитування Gradus .

Telegram Channel