Спритники продають уже спакований наплічник. Ціна від 400 гривень.
Що покласти в «обнадійливу» валізу. Колонка Оксани Коваленко
З нового року навчаюся перепиняти мимовільний плин думок про загрозу війни. А тим часом якась частинка мого мозку все таки збирає інформацію про «тривожний наплічник». Про всяк випадок
«Невеселі, брате, часи настали», — стару добру пісню «Океану Ельзи» з трішки оновленим текстом мимоволі підспівую, вивчаючи в інтернет–джерелах вміст особливої торби, яку окремі люди радять тримати про всяк випадок удома, але не так, як «хазяйську», а в надійному місці, з якого її можна буде швидко дістати. Читаю, що тривожна валіза — це набір речей, які можуть знадобитися в екстреній ситуації.
Найліпше, якщо це рюкзак об’ємом від 30 літрів, у якому є копії важливих документів, мінімальний набір одягу, предмети гігієни, медикаменти, інструменти, предмети самооборони і продукти харчування. Всі ці речі повинні бути новими. Дуже практично, бо копії документів і без валіз добре мати. А от зберігати продукти, які не псуються, це уже біда.
Так і бачу, як мої всевидячі діти з утіхою знаходять припасені «Мівіну» й льодяники, яких на кухні у нас вдень з вогнем не знайдеш. Тушонка? Спробуй відклади таке добро на завтра… Поки що цей пункт провисає…
Читаю, що цей набір сумки називається «Речі для виживання». Тут же в око впадає незвичний товар з ілюстрації — презервативи. Світло в кінці тунелю! Ну і хто сказав, що виживати — це геть туго затягти пояс? Зрештою, виживання в XXI столітті суттєво відрізняється від середньовічного. Радіоприймач — теж непогана штука! «Лента за лентою…» — озивається прекрасний голос Тараса Чубая. Недурні люди формували той наплічник!
Тут же пишуть, що в будь–якому випадку (з валізами чи без) люди мають орієнтуватися на офіційні джерела інформації, а не на «засланих» і своїх панікерів. Порада на всі часи! Правда, іноді дозволяю собі орієнтуватися на сарафанне радіо. Ось друг–заробітчанин у Польщі працює разом із українцями зі Сходу; розповідає, що хлопці з Луганщини й Донеччини в головному єдині: «Якщо «визволителі» полізуть — будем боронити». Таке «складаю» в свою уявну «валізу надії»: якщо старатися, то вона переважить ту іншу, думки про яку роз’їдають, як іржа залізо.
Здоровий глузд спонукає хапатися за раціональні орієнтири. Слава Богу, в інформаційному й людському світах їх не бракує. Якщо ж додати трохи іронії, почуття гумору, не набиратися зайвого у людей з «токсичними думками», тулитися до мудрих, то пітьма рідшає й розвіюється…
Здоровий глузд спонукає хапатися за раціональні орієнтири. Слава Богу, в інформаційному й людському світах їх не бракує. Якщо ж додати трохи іронії, почуття гумору, не набиратися зайвого у людей з «токсичними думками», тулитися до мудрих, то пітьма рідшає й розвіюється… А тут ще й трапилось оголошення: «Продам свою тривожну валізу в гарному стані». І десь зазвучало колись нав’язливе, а сьогодні вже й нічогеньке від українських співаків з Mad Heads: «Допоки сонце сяє, поки вода тече — надія є».
Читайте також:Британський адмірал заявив, що агресія РФ може спровокувати початок нової світової війни.
