Курси НБУ $ 36.57 € 37.42
Житель Луцька 24 роки жив із 18-сантиметровим катетером у серці (Відео)

Ігоря Мисана (ліворуч) прооперував львівський кардіохірург Любомир Кулик (праворуч), який єдиний в Україні проводить подібні втручання.

Фото із сайту novyny.live.

Житель Луцька 24 роки жив із 18-сантиметровим катетером у серці (Відео)

Щоб видалити сторонній предмет, з тіла лучанина Ігоря Мисана злили всю кров

Трубку випадково забули в його грудині, коли він 17–річним хлопцем лежав у реанімації після ДТП. Юнак був тоді на межі життя і смерті: крововилив у мозок, черепно–мозкова травма, вісім днів коми… Згодом з’явилися незрозумілі для лікарів ускладнення: жар, судоми, фурункули по всьому тілу, бактеріальна інфекція. На той час ніхто з медиків не здогадався, що такий стан провокує сторонній предмет… у серці .

Цей катетер старого зразка довгі роки жоден рентген  не показував.
Цей катетер старого зразка довгі роки жоден рентген не показував.

 

«Надії на те, що причину знайдуть, я вже, чесно кажучи, не мав»

— Обстежень було багато, — ​розповідає сестра Ігоря Мисана Ярослава. — ​Яких тільки діагнозів не ставили: підозрювали сухоти, малярію, онкологію… Нічого не підтверджувалося, а братові ставало то краще, то гірше. Лікарі призначали нові й нові антибіотики і лише робили припущення. Ігор тим часом примудрявся жити практично повноцінним життям: одружився, став батьком, працював водієм-експедитором (а це важка робота, коли за кермом іноді проводиш цілий день). І все ж останнім часом його стан погіршився. З’явилася сильна задишка, при найменшому фізичному навантаженні обличчя ставало синім, як баклажан. Лікарі припускали, що це проблеми з серцем чи судинами.

— Надії на те, що причину знайдуть, я вже, чесно кажучи, не мав, — ​зізнається Ігор. — ​Хоча задишка заважала навіть ходити. Вранці не впізнавав себе у дзеркалі — ​обличчя з ночі було набряклим, запливали очі… На черговому обстеженні почув, що це схоже на патологію, пов’язану з тромбами. Відправили на УЗД серця, але там лише зауважили, що у мене «якось дивно циркулює кров» і «в серці ніби є додатковий клапан».

Відправили на УЗД серця, але там лише зауважили, що у мене «якось дивно циркулює кров» і «в серці ніби є додатковий клапан».

Після цього Ігоря направили до львівського професора Юрія Іваніва. Повторно провівши процедуру УЗД, він запитав: «А чи не ставили вам за останні п’ять років підключичний катетер». «Ні, — ​відповів Ігор. — ​Його ставили 24 роки тому». «Тепер усе зрозуміло, — ​сказав професор. — ​У вас всередині катетер». І поки хворий думав, що це якась помилка або жарт, пан Юрій зателефонував до відомого кардіохірурга Любомира Кулика зі словами: «У мене для вас є пацієнт».

«Таке іноді траплялось, особливо зі старими радянськими катетерами»

Про складну операцію, яка врятувала Ігореві життя, розповів керівник клініки хірургії серця Львівського національного медуніверситету імені Данила Галицького професор Любомир Кулик.

— Подібні випадки, коли в серці людини залишається катетер, — ​дуже велика рідкість, — ​каже професор. — ​Однак іноді таке траплялось, особливо зі старими радянськими катетерами. Пацієнти, яким ставлять підключичний катетер, найчастіше лежать у реанімації і можуть поводитися по-різному — ​хтось перезбуджений, робить багато рухів, і катетер може поламатися та піти всередину. Такі випадки описані в медичній літературі, хоча їх можна порахувати на пальцях.

Читайте також: Спеціалісти Охматдиту врятували хлопчика із рідкісною вадою розвитку дихальних шляхів​.

— Чи правда, що під час операції тіло Ігоря охолоджували до 18 градусів і зливали всю кров?

— Так. Для проведення подібного втручання потрібне «сухе» операційне поле. Пацієнта підключають до апарата штучного кровообігу. Серце та легені під час операції не працюють, їхні функції виконує оксигенатор. Тіло охолоджується до 18 градусів, після чого слід повністю зупинити кровообіг, а кров з організму забрати в спеціальні резервуари. Таким чином створюється «сухе» операційне поле — ​і ми можемо видаляти тромботичні маси з найвіддаленіших розгалужень легеневих артерій.

Ми маємо на це 15 хвилин. Якщо цього часу не вистачило, відновлюємо штучний кровообіг, а через деякий час повторюємо процедуру і маємо на маніпуляції ще 15 хвилин. У випадку Ігоря вийшло, що загалом у нього не було кровообігу 45 хвилин. Така операція вважається однією з найскладніших і непрогнозованих у серцевій хірургії.

— Який тепер прогноз? Ігор зможе повернутися до повноцінного життя?

— Так. Невелика гіпертензія залишається, але вона не завадить чоловікові займатися спортом, працювати фізично. Прогноз сприятливий, і пацієнт уже встиг помітити істотне поліпшення.

Катерина КОПАНЄВА, «Факти».

Відеосюжет про цей випадок – на Youtube-каналі Суспільне Волинь:

Telegram Channel