БАР СИЛЬНІШИЙ ЗА ШКОЛУ

Учителька-пенсіонерка з Шацька Марія Паливода відважно вступилася за місцеву загальноосвітню школу, яку, на її думку, утискують з усіх боків. Річ у тім, що поряд з школою давненько поселився неспокійний сусід — бар “Заїжджий двір”. Приміщення школи і бару розділяє спортивний майданчик. Бар, поступово збагачуючись на спиртних напоях, почав наїжджати на шкільну територію.
Ось як пристрасно пише про це в листі до редакції Марія Паливода: “Заїжджий двір” уже зайняв половину баскетбольного майданчика. Почали відгороджувати штахетником добру ділянку шкільної території. П’яниці під грибками п’ють, смітять, матюкаються, діти те слухають, ще й заставляють їх відходи збирати. Невже біля школи повинен бути такий заклад, щоб школярі брали приклад з алкоголіків? Будьте ласкаві, допоможіть розібратися, хто під пивний заклад продав землю школи? Територія школи розгороджена, чужі автомобілі їздять по ній”.
Колишня вчителька живе неподалік школи, тож всі неподобства добре бачить. Що виробляють тут п’янички — пером не описати. Свій шлях, економлячи бензин, прокладають і нахаби-водії, у яких вистачає совісті маневрувати поміж дітьми. Освітяни кажуть, що з одного боку, де це можливо, вони ставлять загорожу, але її регулярно ламають. Дирекція школи давно просить даішників поставити заборонений знак для водіїв, але вони не реагують. Хоча йдеться про безпеку дітей.
Якихось знаків, які убезпечують школярів від сумнівних принад — тютюну та алкоголю, біля бару не вдалося побачити. Він знаходиться настільки у зручному місці, що старшокласникам навіть не треба дорогу переходити. Раніше, до 1995 року, тут працював тир. Але було вирішено місцевою владою, що краще хай школярі тут “стріляють” цигарки. Тим більше, що служити в армії тепер не престижно: з одного боку нас обороняє НАТО, з іншого — Росія. Землю викупила Ірина Печук і збудувала бар. Тепер їй була потрібна дорога для заїзду з “тилу”. І обійшлася на цей раз навіть без вироблення документації.
Звісно, вплив барів (точніше їх власників) на керівників влади, як правило, досить відчутний. Але ж не часто до такого доходить — щоб в центрі селища територія бару прирощувалась за рахунок школи. Хай навіть когось з начальників і манить своїм теплом “Заїжджий двір”, але не слід так відверто лобіювати його інтереси.
Ірина Печук в свою чергу впевнено заявила, що ніхто з керівників освіти, школи до неї ніяких претензій не мав. Хоча завідуючий районним відділом освіти Петро Голядинець повідомив, що тільки після його втручання перестали будувати паркан. І все ж паркан постав у всій красі на території школи. Але оцей знімок, який зробив наш фотокореспондент, моментально застарів. Власник бару “пересунула” баскетбольні щити (як вона сказала — “гнилі”) ближче до школи. Чи хтось їй вказав місце, чи вона сама його визначила — не відомо. То хто ж господар спортивного майданчика — Ірина Печук чи директор школи Віра Романюк?
Ірина Печук весело і безпосередньо розповіла, що коли вона є спонсором школи, то мусить мати і якісь дивіденди. Виявляється, влітку до неї зверталася дирекція школи, щоб вона завезла на спортмайданчик піску, за її кошти пофарбовано споруди, щось там зацементовано. Словом, вона, наївна людина, вирішила, що має право на шмат землі. Хоча спонсор і власник — начебто різні поняття. Вона розповіла, що після шуму, який здійснився навколо спортмайданчика, у неї попросили 150 склянок для їдальні. Але на цей раз спонсорської допомоги не одержали — хай знають, як будувати свої стосунки з баром.
Олександр НАГОРНИЙ.